Найбільша бібліотека Росії знищила частину каталогу, не оцифрувавши

Працівники Російської державної бібліотеки (Москва, РФ) знищили частину паперових каталогів, не оцифрувавши їх.

Про це для "Коммерсант" повідомив російський історик Сєрґєй Іванов.

Він зазначив, що зникли дані зведеного каталогу іноземних видань 1940-80 років.

"Не запитавши думки читачів, нікому нічого не повідомивши, керівництво РДБ фізично знищило зведений каталог, не знявши з нього копії", - заявив історик.

За словами історика, бібліотекарі довго не хотіли підтверджувати йому цей факт, бо боялися звільнення з роботи.

Зведений каталог допомагав знайти потрібну книгу в іншій бібліотеці, якщо його не було в РДБ, наголосив історик, і саме тому цей каталог був таким важливим, не згірш абеткового чи тематичного.

"Люди, що учинили таке з каталогом, категорично профнепридатні: їм платять зарплату, щоб вони зберігали інформацію, а вони її знищують навіть без фіксації", - обурився Іванов.

За його словами, бібліографи головної бібліотеки Росії своїми руками знищують те, що, власне, і робило її головною: "Тут можна тільки розвести руками: тут немає нічого, крім чиновницької недолугості".

У розділі "Карткові каталоги" на сайті РДБ зазначено: дані заходи "відповідають сучасним світовим тенденціям розвитку національних бібліотек, де на місці карткових каталогів створюється комфортна читацька зона для самоосвіти та відпочинку".

Інше за темою "Бібліотеки"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".