У військовому ліцеї імені Богуна відкрили виставку про УПА

У Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна відкрили виставку про Українську повстанську армію "УПА. Історія нескорених".

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

На виставці представлено близько 500 фотографій. Також експозиція містить документи з радянських та німецьких джерел та внутрішні документи Організації українських націоналістів та УПА.

Виставка розповідає курсантам про історію армії, яка єдина в часи Другої світової війни боролася за українську державність.

"Російська пропаганда завжди стверджувала, що українці ніколи не мали своєї армії та не вміли воювати, - зазначив на відкритті заходу голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. - Насправді українці — один із небагатьох народів у світі, які змогли створити своє військо, навіть не маючи держави".

За словами В'ятровича, УПА вибудовувалася за зразком регулярних армій і стала унікальним явищем у світовій історії.

"Те саме повторилося, коли у 2014 році на нас напала Росія, - наголосив історик. - Народ почав творити свою армію, практично без підтримки держави. Українці — народ, здатний сформувати своє військо".

Майбутні військові, які навчаються у ліцеї, мають змогу роздивитися такі раритети, як фотографії групи вояків УПА з захопленим німецьким літаком та повстанців у криївці на Хмельниччині в 1950 році.

Тема криївок детально досліджена в окремій частині виставки, включно з планами підземних "багатокімнатних квартир" та детальними інструкціями щоденного режиму життя під землею.

Історик Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун провів для курсантів екскурсію виставкою.

Виставка створена Центром досліджень визвольного руху і є складовою частиною проекту "УПА. Історія нескорених", в рамках якого видано ілюстровану науково-популярну історію про повстанську армію, англо- та україномовні каталоги виставки, навчально-демонстраційний посібник для середньої школи та мультимедійний диск.

Відкриття виставки є одним із заходів у рамках відзначення Дня захисника України, який відзначається на державному рівні 14 жовтня, на свято Покрови.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.