На Рівненщині теж знайшли бідон із архівом УПА

На Рівненщині виявили архів одного з підрозділів Української повстанської армії (УПА).

Документи, заховані у бідоні з-під молока, випадково знайшли місцеві мешканці, повідомляє "День".

Архів відкопали у Березнівському районі, на межі сіл Мала та Велика Совпа. На нього натрапили місцеві мешканці.

"Повстанці використовували практику ховати найрізноманітніші документи у бідони з-під молока і закопувати їх, - розповів працівник Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук. - Вони не мали можливості зберігати, скажімо, пропагандистські листівки в інших місцях, тому застосовували цей спосіб. Власне, такий "подарунок" від повстанців ми й знайшли".

Бідон мав пошкодження, документи були у воді, тож виникли складнощі з їх збереженням.

Фото: Ігор Марчук

У знайденому архіві були тиражі листівок та брошур, а також "Історія України" Грушевського і підручник з радіофізики. Останні використовувалися для навчання особового складу під час зимового перебування на нелегальному становищі, припустив Марчук.

"Взимку в криївках повстанці навчалися, із побратимами займалися більш освічені підпільники, - зазначив співробітник музею. - Були випадки, коли у криївках натрапляли на підручники з іноземних мов, філософські трактати".

Також у знайденому архіві виявили так звані "бофони" – облігації бойового фонду повстанців.

Частину документів презентували в Рівненському обласному краєзнавчому музеї в рамках відзначення 110-річчя з дня народження художника УПА Ніла Хасевича.

Читайте також:

На Львівщині знайдено бідон із архівом УПА

На Львівщині знайдено архів районного проводу ОУН

"Чорні археологи" продають архів УПА за 500 тисяч. ФОТО

У церкві на Тернопільщині знайшли архів ОУН(м)

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.