На Рівненщині теж знайшли бідон із архівом УПА

На Рівненщині виявили архів одного з підрозділів Української повстанської армії (УПА).

Документи, заховані у бідоні з-під молока, випадково знайшли місцеві мешканці, повідомляє "День".

Архів відкопали у Березнівському районі, на межі сіл Мала та Велика Совпа. На нього натрапили місцеві мешканці.

"Повстанці використовували практику ховати найрізноманітніші документи у бідони з-під молока і закопувати їх, - розповів працівник Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук. - Вони не мали можливості зберігати, скажімо, пропагандистські листівки в інших місцях, тому застосовували цей спосіб. Власне, такий "подарунок" від повстанців ми й знайшли".

Бідон мав пошкодження, документи були у воді, тож виникли складнощі з їх збереженням.

Фото: Ігор Марчук

У знайденому архіві були тиражі листівок та брошур, а також "Історія України" Грушевського і підручник з радіофізики. Останні використовувалися для навчання особового складу під час зимового перебування на нелегальному становищі, припустив Марчук.

"Взимку в криївках повстанці навчалися, із побратимами займалися більш освічені підпільники, - зазначив співробітник музею. - Були випадки, коли у криївках натрапляли на підручники з іноземних мов, філософські трактати".

Також у знайденому архіві виявили так звані "бофони" – облігації бойового фонду повстанців.

Частину документів презентували в Рівненському обласному краєзнавчому музеї в рамках відзначення 110-річчя з дня народження художника УПА Ніла Хасевича.

Читайте також:

На Львівщині знайдено бідон із архівом УПА

На Львівщині знайдено архів районного проводу ОУН

"Чорні археологи" продають архів УПА за 500 тисяч. ФОТО

У церкві на Тернопільщині знайшли архів ОУН(м)

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.