РАДА ВИЗНАЛА ДЕПОРТАЦІЮ КРИМСЬКИХ ТАТАР ГЕНОЦИДОМ

Верховна Рада ухвалила постанову, якою депортація кримських татар у 1944 році визнається геноцидом. Віднині 18 травня офіційно - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

За відповідне рішення в цілому проголосували 245 депутатів, повідомляє офіційний сайт ВР.

При ухваленні постанови ВР керувалася положеннями Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

"В травні 1944 року на підставі рішень Державного комітету оборони СРСР кримські татари були примусово виселені з території Криму, - наголошується в пояснювальній записці до законопроекту. - В результаті, більше 180 тисяч етнічних кримських татар були змушені покинути свою історичну батьківщину".

Автори документу нагадують, що виселення кримськотатарських родин здійснювалося у грубий спосіб, з конфіскацією належного їм майна та з запровадженням дискримінації за національною приналежністю.

"За різними оцінками, більше 46% переселенців загинули внаслідок здійсненої радянськими державними органами депортації, точна кількість жертв невідома", - підкреслює пояснювальна записка. - Примусове виселення кримських татар з території їх історичного проживання, обмеження засобів для існування за міжнародним правом має ознаки геноциду".

"Українці, на жаль, не з розповідей знають, що таке геноцид, тому відновлення історичної справедливості у цьому питанні дуже важливе, - написав на своєму Facebook голова ВР Володимир Гройсман. - Тим більше, що сьогодні через окупацію Криму кримські татари знову опинилися під загрозою виселення".

Як відомо, у березні 2014 року ВР визнала кримських татар корінним народом України.

У травні 2014 року окупаційна влада Криму забороняла кримським татарам проводити масові заходи до 70-річчя сталінської депортації.

У квітні 2014 року президент РФ Владімір Путін підписав указ про "реабілітацію" кримськотатарського та інших народів Криму, що постраждали від сталінських репресій. У відповідь лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що Росія сама має реабілітуватися перед татарами.

У вересні 2013 року директор Центрального музею Тавриди (головного бюджетного закладу півострова) Андрій Мальгін випустив книгу, у якій назвав російських козаків, які пішли служити Гітлеру, "кримськотатарськими добровольцями".

У червні 2013 року у Криму за бюджетні кошти випустили посібник для шкіл, де стверджувалося, що під час Другої світової кримські татари "поголовно перейшли на бік ворога".

У травні 2013 року генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв виправдав сталінську депортацію 1944 року, звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ.

У 2012 році лідер КПУ Петро Симоненко заявив, що депортація Сталіним кримських татар - це благо для кримськотатарського народу.

ТАКОЖ:

У Росії хочуть перейменувати Крим

Кримські татари: ціна війни, ціна миру

Як депортували кримських татар і що з цього вийшло

Неписана історія: "Поки татари воювали, їхні сім'ї виселили в Узбекистан"

Зневажений герой. Про легендарного радянського пілота Амет-хана Султана

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область. ДОКУМЕНТИ

Як козаки з кримськими татарами Крим захищали

Інші матеріали за темою КРИМСЬКІ ТАТАРИ

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.