РАДА ВИЗНАЛА ДЕПОРТАЦІЮ КРИМСЬКИХ ТАТАР ГЕНОЦИДОМ

Верховна Рада ухвалила постанову, якою депортація кримських татар у 1944 році визнається геноцидом. Віднині 18 травня офіційно - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

За відповідне рішення в цілому проголосували 245 депутатів, повідомляє офіційний сайт ВР.

При ухваленні постанови ВР керувалася положеннями Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

"В травні 1944 року на підставі рішень Державного комітету оборони СРСР кримські татари були примусово виселені з території Криму, - наголошується в пояснювальній записці до законопроекту. - В результаті, більше 180 тисяч етнічних кримських татар були змушені покинути свою історичну батьківщину".

Автори документу нагадують, що виселення кримськотатарських родин здійснювалося у грубий спосіб, з конфіскацією належного їм майна та з запровадженням дискримінації за національною приналежністю.

"За різними оцінками, більше 46% переселенців загинули внаслідок здійсненої радянськими державними органами депортації, точна кількість жертв невідома", - підкреслює пояснювальна записка. - Примусове виселення кримських татар з території їх історичного проживання, обмеження засобів для існування за міжнародним правом має ознаки геноциду".

"Українці, на жаль, не з розповідей знають, що таке геноцид, тому відновлення історичної справедливості у цьому питанні дуже важливе, - написав на своєму Facebook голова ВР Володимир Гройсман. - Тим більше, що сьогодні через окупацію Криму кримські татари знову опинилися під загрозою виселення".

Як відомо, у березні 2014 року ВР визнала кримських татар корінним народом України.

У травні 2014 року окупаційна влада Криму забороняла кримським татарам проводити масові заходи до 70-річчя сталінської депортації.

У квітні 2014 року президент РФ Владімір Путін підписав указ про "реабілітацію" кримськотатарського та інших народів Криму, що постраждали від сталінських репресій. У відповідь лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що Росія сама має реабілітуватися перед татарами.

У вересні 2013 року директор Центрального музею Тавриди (головного бюджетного закладу півострова) Андрій Мальгін випустив книгу, у якій назвав російських козаків, які пішли служити Гітлеру, "кримськотатарськими добровольцями".

У червні 2013 року у Криму за бюджетні кошти випустили посібник для шкіл, де стверджувалося, що під час Другої світової кримські татари "поголовно перейшли на бік ворога".

У травні 2013 року генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв виправдав сталінську депортацію 1944 року, звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ.

У 2012 році лідер КПУ Петро Симоненко заявив, що депортація Сталіним кримських татар - це благо для кримськотатарського народу.

ТАКОЖ:

У Росії хочуть перейменувати Крим

Кримські татари: ціна війни, ціна миру

Як депортували кримських татар і що з цього вийшло

Неписана історія: "Поки татари воювали, їхні сім'ї виселили в Узбекистан"

Зневажений герой. Про легендарного радянського пілота Амет-хана Султана

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область. ДОКУМЕНТИ

Як козаки з кримськими татарами Крим захищали

Інші матеріали за темою КРИМСЬКІ ТАТАРИ

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть