В Білорусі завершився трибунал над сталінізмом

В Мінську відбулося заключне засідання Громадського трибуналу з розгляду злочинів сталінізму в Білорусі.

Про це повідомляє Наша Ніва.

Громадський трибунал працював поетапно упродовж 10 років. В ході роботи були досліджені і розглянуті архівні та наукові матеріали з історії сталінізму та його злочинів на території Білорусі.

Результатом роботи стало підписання звинувачення сталінському режиму:

"У 1920-1950 рр. за офіційними даними були репресовані 600 тисяч людей, - йдеться у звинувачувальному документі. - За даними незалежних дослідників - 1,4 млн людей".

Згідно з висновками трибуналу, кожен восьмий житель Білорусі опинився за гратами, кожен п'ятий був позбавлений громадянських прав. В результаті репресій більше 500 тисяч загинули.

Незавершений процес десталінізації на пострадянському просторі створює грунт для періодичних спроб реабілітації сталінізму, йдеться в документі.

"Білорусь не може стати демократичною державою, не засудивши сталінський режим і не вшанувавши пам'ять своїх громадян, які стали жертвами політичних репресій, - наголошують учасники трибуналу. - Країна, яка не може і не хоче визнати злочини і помилки попередників, приречена на їх повторення".

У підсумковому документі члени трибуналу також звертаються до влади з вимогою гідно вшанувати пам'ять безвинно замучених співгромадян: виконати постанову уряду і встановити пам'ятник в Куропатах [мінський відповідник київської Биківні - ІП], пам'ятник всім жертвам сталінізму в Мінську та в інших містах Білорусі.

Вони закликають владу забезпечити повний доступ до архівів КГБ та інших репресивних структур, провести археологічні розкопки для виявлення інших місць масових вбивств громадян.

Нагадаємо, у травні 2014 року СБУ виклала в інтернет архівні матеріали радянських спецслужб про сталінські репресії 1937-38 років в Україні.

В червні 2013 року повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника з історії для російських шкіл уникають говорити про політичні репресії в СРСР. Постаті радянських лідерів планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.