Спецпроект

80% УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЮТЬ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ. Соціологія

Більшість громадян України (80%) погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу.

Відповідне дослідження в жовтні 2015 року провела соціологічна група "Рейтинг".

Проти такого твердження виступили 12% опитаних. Не визначились - 8%.

За останні два роки значно збільшилась кількість тих, хто погоджується, що Голодомор був геноцидом (з 66% у 2013 до 80% у 2015 році), наголосили соціологи.

За останній рік майже вдвічі зменшилася кількість тих, хто не визначився щодо цього питання.

Противників визнання Голодомору геноцидом за минулы п'ять років поменшало з 25 до 12%.

 Джерело: Група "Рейтинг", Динаміка ставлення до Голодомору, жовтень 2015 року

Твердження, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу поділяють більшість опитаних мешканців усіх без виключення регіонів.  Найбільше – на Заході (98%) та Центрі (87%).

Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їхніх доходів, тим більше серед них підтримка тези щодо визнання Голодомору геноцидом.

При цьому, серед респондентів, рідна мова яких українська, прихильників тези 90%, в той час як серед тих, хто вважає рідною російську, – 60%.

 Джерело: Група "Рейтинг", Динаміка ставлення до Голодомору, жовтень 2015 року

Мешканці сіл більше згодні з тезою про Голодомор-геноцид, аніж мешканці міст (84% проти 79%).

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення.  Вибіркова сукупність: 1800 респондентів.  Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності: не більше 2,4%.

Цього року Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 28 листопада.

Програма заходів у Меморіалі пам'яті жертв Голодомору - за посиланням. 

Нагадаємо, в 2013 році 66% українців вважали Голодомор геноцидом, 22% заперечували таке твердження. 2% громадян України нічого не чули про Голодомор.

ТАКОЖ:

36% українців вважають Сталіна великим вождем

83% українців хочуть, щоб Україна була незалежною

82% українців вважають День Перемоги великим святом

59% українців вважають Голодомор геноцидом - 2012 рік

Доброчинці. Ці люди допомогли іншим урятуватися від голоду

Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

"Чорні дошки" - економічний спосіб знищення українців. СПИСОК

Голод в СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві землі"

Преса УРСР 1932-33 років: "Нові ресторани у Харкові!". ФОТО

Голодомор був геноцидом. Так вважав автор терміну "геноцид"

Голодомор – реакція на мільйонний "Майдан" початку 1930-х

В Росії книги про Голодомор вважаються тероризмом. СПИСОК

Читачі ІП розповідають, як їхні родини вижили в голод

Павуки, очерет і лелеки. Що їли під час Голодомору

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.