Спецпроект

ТІЛЬКИ 2% УКРАЇНЦІВ НІЧОГО НЕ ЗНАЮТЬ ПРО ГОЛОДОМОР

26% опитаних фондом "Демократичні ініціативи" та соціологічною службою Ukrainian Sociology service добре знайомі з проблематикою Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомила директор фонду Ірина Бекешкіна.

Респондентів запитували про рівень обізнаності про Голодомор.

Ще 53% опитаних знають про Голодомор "в загальних рисах", 19 % - "щось про це чули".

2% опитаних нічого не знають і не чули про Голодомор.

Рівень інформованості про Голодомор істотно залежить від віку: добре обізнаними з цією проблематикою вважають себе люди старше 55 років (42%), 21% у віці 30-54 років і 16% - віком до 30 років.

Результати опитування показали, що основним джерелом інформації про Голодомор є засоби масової інформації - з них про Голодомор дізналися 60% опитаних.

48% дізналися про Голодомор від родичів, 23% - під час навчання у вищому або середньому навчальних закладах, 17% - від знайомих чи друзів, 13% - з історичних і художніх книжок, 8% - з Інтернету.

На питання, чим був спровокований Голодомор, 22% опитаних розділили думку, що його спровокували природні обставини, а 64% опитаних вважають, що Голодомор був викликаний діями влади на чолі зі Сталіним і мав штучний характер.

При цьому більшість українців (61%) вважають, що вшанування жертв Голодомору має відбуватися на державному рівні.

Опитування проводилося з 5 по 16 жовтня. Опитано 2000 респондентів старше 18 років у всіх областях України.

За останніми соціологічними дослідженнями, 66% українців вважають Голодомор геноцидом, 22% заперечують таке твердження.

Дивіться також:

36% українців вважають Сталіна великим вождем

83% українців хочуть, щоб Україна була незалежною

82% українців вважають День Перемоги великим святом

59% українців вважають Голодомор геноцидом - березень 2012 року

57% українців не вважають УПА борцями за незалежність

Інші матеріали на тему "Соціологія"

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.