У Києві - лекція про "трипільців" та інших "давніх укрів"

У Києві відбудеться відкрита лекція "Міфи і таємниці давньої історії України: 4000-3500 р. до н.е."

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Теми лекції:

- новітні здобутки вітчизняної археології у вивченні давніх спільнот на території України;

- нові відкриття і тлумачення. Аналіз і критика поширених у публічному проторі міфів про ці часи;

- що з відомих науці фактів дозволяє розвінчати міфи про "Трипілля-Аратту" і "давніх укрів";

- чи шкодить подібна міфотворчість сучасній Україні?

Час і місце: субота, 28 листопада о 16:00. Київ, вул. Володимирська, 2, Національний музей історії України.

Лектор: кандидат історичних наук Михайло ВІДЕЙКО, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Лекція-дискусія відбудеться в рамках "Відкритої Школи Історії". Це спільний громадський проект від ГО "Патріотичні ініціативи" та інтернет-порталу "LІКБЕЗ. Історичний Фронт".

Партнери проекту:

- Інститут історії України НАН України,
- Український інститут національної пам'яті,
- історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка,
- Національний Музей Історії України - НМІУ.

Для "затравки" читайте на "Lікбезі" про плем'я древніх укрів.

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" інформує широку аудиторію про історичні стереотипи та міфи, що нав’язує російська пропаганда.

До "Lікбезу..." залучені фахові історики, представники провідних наукових та освітніх установ України. Проект є некомерційним і позаполітичним, заходи - безкоштовними.

За словами ініціатора проекту, кандидата історичних наук Кирила Галушка, відкриті школи спрямовані на поширення сучасної наукової історичної інформації для тих, хто впливає на громадську думку - журналістів, молодих науковців, представників соціального активу.

"Це сприятиме подоланню пропагандистських кліше, міфів, фейків, поширених російською пропагандою, або неадекватних уявлень про минуле, які поширені серед українського загалу", - зазначають організатори.

Відкриті школи складаються з лекційної частини (регулярних публічних лекцій у Національному музеї історії України) та сесій — шкіл, які включатимуть три дні лекцій, дискусій, ворк-шопів.

ТАКОЖ:

Наук-поп як зброя проти псевдонауки

Ребрендінг забутих предків. Зомбі замість тіней

Фальсифікаціям - ні! Про трипільську культуру та арійство

Професійні археологи висміяли "праукраїнців-трипільців"

Коли міф стає правдою. Че Гевара не писав про УПА

Інші матеріали за темою "МІФИ"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.