В УМАНІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК ГОНТІ І ЗАЛІЗНЯКУ. Фото

В Умані відкрили монумент керівникам Коліївщини (селянсько-козацького повстання 1768-69 років) Івану Гонті і Максиму Залізняку. З цитатою Тичини проти Третього рейху.

Про відкриття монументу в центрі Умані (Черкаська область) повідомляє 04744.info.

Пам’ятний камінь на цьому місці було закладено в 1968 році. Однак під різними приводами будівництво так і не розпочалося.

В часи незалежності громадські активісти відкрили рахунок для збору коштів на пам’ятник.

За інформацією телеканалу "Умань", скульптуру виготовив київський скульптор. Її вага – п’ять тонн.

 Фото: infomist.ck.ua

Довкола постаменту - цитата з антифашистського вірша, написаного Павлом Тичиною в 1943 році: "Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була", тільки чомусь зі знаком оклику.

 

На 5 грудня анонсовано освячення пам’ятника.

Нагадаємо, завтра у Львові відбудеться історичний семінар "Уманська різанина чи уманська перемога 1768?: "дві сторони" чотирьох історичних пам’ятей".

Коліївщина — селянсько-козацьке повстання 1768-69 рр. проти кріпосницького, релігійного та національного гніту правобережного українського населення в Речі Посполитій.

Очолив повстання запорожець Максим Залізняк, його найближчим сподвижником став уманський сотник Іван Гонта.

Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху XVIII сторіччя. Гайдамаками називали себе повстанці Київщини, Волині і Поділля, які боролися проти соціального пригноблення і безчинств шляхти, яка в ті часи влаштувала війну проти короля Польщі.

Повстання увінчалося масовими розправами над католицьким та єврейським населенням. Було придушене російськими військами (спільно з поляками), а гайдамацькі ватажки — страчені або заслані на Далекий Схід.

ТАКОЖ: На Черкащині на постамент від Кірова встановили Гонту

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.