Чиновники зірвали показ фільму "Катинь" у Санкт-Петербурзі

Санкт-Петербурзьке відділення науково-інформаційного центру "Меморіал" (РФ) відмовилося від анонсованого показу художнього фільму Анджея Вайди "Катинь".

Про це повідомляє Російська служба ВВС.

Причиною такого рішення став електронний лист на адресу "Меморіалу" за підписом керівника управління міністерства культури Росії в Північно-Західному федеральному окрузі Сєрґєя Булавского.

У листі чиновника "доводиться до відома", що федеральне законодавство забороняє показ фільму на території РФ без прокатного посвідчення.

Далі йдеться про можливе притягнення до відповідальності тих, хто цей закон порушить.

За словами представників "Меморіалу", вони "прислухаються до попередження", незважаючи на те, що мають дозвіл на некомерційний показ від режисера фільму, а також те, що картина є фестивальною, тобто наявність посвідчення для її показу - не обов'язкова.

Нагадаємо, в листопаді 2015 року мін'юст РФ визнав науково-інформаційний центр "Меморіал" "іноземним агентом".

Тоді ж міністерство юстиції РФ звинуватило один із підрозділів "Меморіалу" в тому, що його діяльність "підриває основи конституційного ладу РФ".

Фільм "Катинь" польського режисера Вайди був знятий в 2007 році на основі повісті Анджея Мулярчика "Post Mortem - Катинська повість" і з використанням щоденників польських офіцерів. Він розповідає про розстріл польських військовополонених, в'язнів Козельського табору, смоленським управлінням НКВД (Народного комісаріату внутрішніх справ) СРСР навесні 1940 року в Катинському лісі.

У Росії картина неодноразово демонструвалася в різних кінотеатрах. В Петербурзі стрічку планувалося показати в рамках програми польського кіно, представити його мав керівник програм Польського інституту в Санкт-Петербурзі Юрій Шуйський.

Восени 1939 року радянські війська, що вступили на територію Польщі, за наказом Сталіна вивезли в СРСР польських офіцерів та представників інтелігенції - загалом понад 20 тисяч чоловік. Переважну більшість із них співробітники НКВД розстріляли у Катинських лісах під Смоленськом та інших регіонах СРСР, в тому числі й на території України.

В радянські часи вважалося, що розстріли польських громадян здійснили нацисти. У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.

Онук Сталіна Євген Джугашвілі подав позов, у якому просив стягнути з депутатів РФ, які голосували за прийняття заяви про Катинь, 100 млн рублів у якості компенсації.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

У грудні 2012 року ФСБ відмовилася реабілітувати жертв Катинської трагедії, про що просили родичі загиблих.

У квітні 2012 року Європейський суд з прав людини визнав військовим злочином розстріли спецслужбами СРСР польських громадян у 1940 році.

У березні 2014 року учасники сепаратистського мітингу під консульством Польщі в Одесі звинуватили у Катинських розстрілах Організацію українських націоналістів (бандерівців).

Все за темою "КАТИНЬ"

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.