Чиновники зірвали показ фільму "Катинь" у Санкт-Петербурзі

Санкт-Петербурзьке відділення науково-інформаційного центру "Меморіал" (РФ) відмовилося від анонсованого показу художнього фільму Анджея Вайди "Катинь".

Про це повідомляє Російська служба ВВС.

Причиною такого рішення став електронний лист на адресу "Меморіалу" за підписом керівника управління міністерства культури Росії в Північно-Західному федеральному окрузі Сєрґєя Булавского.

У листі чиновника "доводиться до відома", що федеральне законодавство забороняє показ фільму на території РФ без прокатного посвідчення.

Далі йдеться про можливе притягнення до відповідальності тих, хто цей закон порушить.

За словами представників "Меморіалу", вони "прислухаються до попередження", незважаючи на те, що мають дозвіл на некомерційний показ від режисера фільму, а також те, що картина є фестивальною, тобто наявність посвідчення для її показу - не обов'язкова.

Нагадаємо, в листопаді 2015 року мін'юст РФ визнав науково-інформаційний центр "Меморіал" "іноземним агентом".

Тоді ж міністерство юстиції РФ звинуватило один із підрозділів "Меморіалу" в тому, що його діяльність "підриває основи конституційного ладу РФ".

Фільм "Катинь" польського режисера Вайди був знятий в 2007 році на основі повісті Анджея Мулярчика "Post Mortem - Катинська повість" і з використанням щоденників польських офіцерів. Він розповідає про розстріл польських військовополонених, в'язнів Козельського табору, смоленським управлінням НКВД (Народного комісаріату внутрішніх справ) СРСР навесні 1940 року в Катинському лісі.

У Росії картина неодноразово демонструвалася в різних кінотеатрах. В Петербурзі стрічку планувалося показати в рамках програми польського кіно, представити його мав керівник програм Польського інституту в Санкт-Петербурзі Юрій Шуйський.

Восени 1939 року радянські війська, що вступили на територію Польщі, за наказом Сталіна вивезли в СРСР польських офіцерів та представників інтелігенції - загалом понад 20 тисяч чоловік. Переважну більшість із них співробітники НКВД розстріляли у Катинських лісах під Смоленськом та інших регіонах СРСР, в тому числі й на території України.

В радянські часи вважалося, що розстріли польських громадян здійснили нацисти. У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.

Онук Сталіна Євген Джугашвілі подав позов, у якому просив стягнути з депутатів РФ, які голосували за прийняття заяви про Катинь, 100 млн рублів у якості компенсації.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

У грудні 2012 року ФСБ відмовилася реабілітувати жертв Катинської трагедії, про що просили родичі загиблих.

У квітні 2012 року Європейський суд з прав людини визнав військовим злочином розстріли спецслужбами СРСР польських громадян у 1940 році.

У березні 2014 року учасники сепаратистського мітингу під консульством Польщі в Одесі звинуватили у Катинських розстрілах Організацію українських націоналістів (бандерівців).

Все за темою "КАТИНЬ"

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.