В Києві покажуть фільм 1930-го року за сценарієм Бажана. ФОТО

У Києві покажуть фільм Григорія Гричер-Черіковера "Квартали передмістя".

Про це повідомили в Національному центрі Олександра Довженка.

Зустріч відбудеться в рамках циклу показів фільмів, сценарії до яких створив Микола Бажан, український поет-авангардист, засновник і редактор журналу "Кіно".

Час і місце: четвер, 5 листопада о 19:00. Київ, кінотеатр "Ліра", вул. Велика Житомирська, 40 (Львівська площа).

Фільм "Квартали передмістя" (53 хв.) знято в 1930 році на Київській кінофабриці "Українфільм" (УСРР). Це оптимістична драма про побутові й національні конфлікти перших років СРСР.

 

Переїхавши жити в будинок свого чоловіка Васі, єврейська дівчина Дора зустрічає неприязне ставлення його родини.

Батьки Васі супроводжують Дору скупими поглядами, а сусіди позаочі пліткують, що "єврейка хазяйство до рук прибирає". За Дору заступаються її колеги та колежанки по заводу – молодіжний комсомольський осередок. А товариш подружжя Мишко пропонує їм переїхати жити в його кімнату.

 

"Квартали передмістя" - один із небагатьох українських радянських фільмів 1920-х років, де головною дійовою особою є жінка.

Будувати своє особисте життя Дорі доводиться на місці активних соціальних зламів: молодого і традиційного, пролетарського і національного, комунарного і приватного.

 

Над створенням фільму працювала цікава команда: помітний режисер українського єврейського кіно 1920-х Григорій Гричер-Черіковер, молодий письменник та редактор журналу "Кіно" Микола Бажан та один із найперших операторів України та Росії Микола Козловський.

 

У ролях: Ната Вачнадзе, Ростислав Орлов, Іван Юдін, Володимир Лісовський, А.Норвилло, Білінська, Бабіна, Борис Загорський.

 

Цикл показів "Микола Бажан і кіно" організовано спільно з Київським літературно-меморіальним музеєм-квартирою Миколи Бажана.

Як відомо, у 2014 році німу стрічку режисера Дзиґи Вєртова "Людина з кіноапаратом" виробництва Всеукраїнського кінофотоуправління (ВУФКУ) було визнано найкращим документальним фільмом усіх часів.

Дивіться також:

Журнал 1920-x "Кіно" - обкладинки й тексти. ФОТО

Олександр Доженко. Розсекречені документи спецслужб

Найпопулярніші фільми УРСР і решти Союзу. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Кіно"

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.