У Києві згадають про повстання в Лук'янівській тюрмі 1923 року

До річниці повстання в Лук’янівській в’язниці 9 лютого 1923 року відбудеться вечір пам’яті героїв Холодного Яру, отаманів Київщини та Січових стрільців.

Про це ІП повідомили в історичному клубі "Холодний Яр".

Нагадаємо, вранці 9 лютого 1923 р. в Лук’янівській в’язниці м. Києва засуджені до розстрілу українські козаки і старшини заволоділи револьвером охоронця, захопили рушниці та набої в канцелярії тюрми і підняли повстання.

В ході відчайдушного чотиригодинного бою загинуло 38 повстанців. Ось імена 14 з них:

- отамани Холодного Яру і Чорного лісу Ларіон Загородній, Мефодій Голик-Залізняк, Юрій Дроботковський (він же Чорнота), Денис Гупало, Сергій Захаров;

- отаман Київщини Гайовий (він же Іван Грисюк із с. Дорогинки), його помічник Михайло Куценко, старшина Армії УНР і "найвідданіший козак" Гайового Григорій Олійник;

- командир 2-го Синього полку 1-ї Синьої дивізії Кость Здобудь-Воля з Кубані;

- козаки-холодноярці Олексій Добровольський і Корній Черкас, Іван Ляшенко, підпільник мережі отамана Чорного Ворона (Платона Черненка) з Криворіжжя, а також хлопці з Галичини – сотники корпусу Січових стрільців Армії УНР Микола Опока і Михайло Турок.

Час і місце заходу: 9 лютого 2016 року о 19:00. Київ, міський будинок учителя (вул. Володимирська, 57).

Під час вечора історик Роман Коваль розповість про Лук'янівське повстання.

Організатор заходу - Інститут українознавства. Анонсована участь політиків і музикантів.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.