Спецпроект

Сенат Польщі закликає встановити день пам'яті "геноциду, вчиненого українськими націоналістами"

У постанові сенатори закликають польський Сейм встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв "геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої в 1939-1945 роках".

Верхня палата польського парламенту – Сенат, 7 липня ввечері ухвалила постанову щодо "Волинської трагедії", повідомляє BBC.

Зауважується, що обговорення викликало жваві суперечки.

60 сенаторів проголосували "за", а 23 – "проти".

Рішення щодо цього питання має ухвалити Сейм.

Розгляд там мав відбутись 11 липня, проте його перенесли на пленарний тиждень 19-22 липня.

У Польщі вважають 11 липня 1943 року кульмінацією кривавих подій на Волині.

У постанові Сенату вказується, що внаслідок "волинської трагедії" загинули понад сто тисяч громадян Речі Посполитої. У цих смертях звинувачують ОУН та УПА.

Українські історики називають ті події обопільними етнічними чистками, в яких загинули тисячі поляків та українців.

ІНШЕ ЗА ТЕМОЮ "Волинська трагедія":

"ЗРАДА" у Сеймі: польський парламент дискутує про Волинь. 20 цитат

ПОЛЯКИ ПРОСЯТЬ В УКРАЇНЦІВ ВИБАЧЕННЯ ЗА ІСТОРИЧНІ КРИВДИ

УКРАЇНЦІ ЗНОВУ ПРОСЯТЬ ПРОЩЕННЯ ЗА ВОЛИНЬ

Гордіїв вузол. Українська проблема в ІІ Республіці Польській

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.