Спецпроект

Сенат Польщі закликає встановити день пам'яті "геноциду, вчиненого українськими націоналістами"

У постанові сенатори закликають польський Сейм встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв "геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої в 1939-1945 роках".

Верхня палата польського парламенту – Сенат, 7 липня ввечері ухвалила постанову щодо "Волинської трагедії", повідомляє BBC.

Зауважується, що обговорення викликало жваві суперечки.

60 сенаторів проголосували "за", а 23 – "проти".

Рішення щодо цього питання має ухвалити Сейм.

Розгляд там мав відбутись 11 липня, проте його перенесли на пленарний тиждень 19-22 липня.

У Польщі вважають 11 липня 1943 року кульмінацією кривавих подій на Волині.

У постанові Сенату вказується, що внаслідок "волинської трагедії" загинули понад сто тисяч громадян Речі Посполитої. У цих смертях звинувачують ОУН та УПА.

Українські історики називають ті події обопільними етнічними чистками, в яких загинули тисячі поляків та українців.

ІНШЕ ЗА ТЕМОЮ "Волинська трагедія":

"ЗРАДА" у Сеймі: польський парламент дискутує про Волинь. 20 цитат

ПОЛЯКИ ПРОСЯТЬ В УКРАЇНЦІВ ВИБАЧЕННЯ ЗА ІСТОРИЧНІ КРИВДИ

УКРАЇНЦІ ЗНОВУ ПРОСЯТЬ ПРОЩЕННЯ ЗА ВОЛИНЬ

Гордіїв вузол. Українська проблема в ІІ Республіці Польській

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.