Спецпроект

Сенат Польщі закликає встановити день пам'яті "геноциду, вчиненого українськими націоналістами"

У постанові сенатори закликають польський Сейм встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв "геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої в 1939-1945 роках".

Верхня палата польського парламенту – Сенат, 7 липня ввечері ухвалила постанову щодо "Волинської трагедії", повідомляє BBC.

Зауважується, що обговорення викликало жваві суперечки.

60 сенаторів проголосували "за", а 23 – "проти".

Рішення щодо цього питання має ухвалити Сейм.

Розгляд там мав відбутись 11 липня, проте його перенесли на пленарний тиждень 19-22 липня.

У Польщі вважають 11 липня 1943 року кульмінацією кривавих подій на Волині.

У постанові Сенату вказується, що внаслідок "волинської трагедії" загинули понад сто тисяч громадян Речі Посполитої. У цих смертях звинувачують ОУН та УПА.

Українські історики називають ті події обопільними етнічними чистками, в яких загинули тисячі поляків та українців.

ІНШЕ ЗА ТЕМОЮ "Волинська трагедія":

"ЗРАДА" у Сеймі: польський парламент дискутує про Волинь. 20 цитат

ПОЛЯКИ ПРОСЯТЬ В УКРАЇНЦІВ ВИБАЧЕННЯ ЗА ІСТОРИЧНІ КРИВДИ

УКРАЇНЦІ ЗНОВУ ПРОСЯТЬ ПРОЩЕННЯ ЗА ВОЛИНЬ

Гордіїв вузол. Українська проблема в ІІ Республіці Польській

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".