На території колишньої тюрми гестапо і КГБ знайшли масове поховання. ФОТО

10 серпня керівництво Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» та пошукового товариства Комунальне підприємство «Доля» провели брифінг із приводу масового поховання, яке знайшли під час розкопок у дворі Меморіалу.

У дворі, який належав раніше слідчій тюрмі НКВД-МГБ-КГБ, пошуковці виявили два захоронення. У першому глибиною до 1,8 м було знайдено рештки двох людей. У другому на глибині біля 2,5 м - 10 людських кістяків, які свідчать, що поховання масове може містити знано більше останків.  

"На підставі самих знахідок, ми можемо ствердити однозначно, що знайдені рештки належать жертвам радянських політичних репресій 1940-х - 1950-х років. Більш точно поки сказати важко. Ясно, що не раніше 1939 року, тому що, з одного боку, при них знайдено багато речей - посуд, пляшки, шматки одягу, - які можна датувати 1930-ми роками, з іншого - присутні також власне радянські артефакти. Дальші висновки можна буде зробити після проведення відповідної експертизи", - каже генеральний директор Національного музею-меморіалу Руслан Забілий.

 Фото: hromadske.lviv.ua

Ким були розстріляні - українцями, поляками, євреями тощо - сказати поки важко. Однак уже можна ствердити, що один із віднайдених скелетів належав жінці віком до 30 років. До того ж, серед особистих речей загиблих археологи знайшли паперовий документ - радянську довідку. Пошуковці сподіваються, що після реставраційних робіт можна буде встановити прізвище та ім'я її власника, а також період, коли документ було видано.

Фото: Національний меморіал "Тюрма на Лонцького" 

Пошукові роботи у дворі колишньої катівні НКВД-КГБ ведуться вже другій рік. Попередні дослідження результату не принесли. Проте цього року територію двору розбили на дільниці та за допомогою техніки рили повздовжні траншеї. Так минулого тижня знайшли спершу могилу з двома скелетами, а невдовзі поруч - масове захоронення.

У тому, що поховання є місцем останнього спочинку жертв саме радянських політичних репресій, дослідники сумніву не мають. "Ми маємо достатній досвід роботи з масовими похованнями репресованих у різні часи, тому вміємо відрізняти почерк нацистів і комуністів. Вони здійснювали масові страти кожні по-своєму. І судячи з почерку на решках, знайдених у цих братських могилах, ці люди були розстріляні саме комуністичним режимом", - переконаний директор комунального підприємства "Доля" Святослав Шеремета.

 Фото: hromadske.lviv.ua

Як зазначив пошуковець, окрім власне людських скелетів і супровідних речей, у захороненнях є рештки тварин, великий шар будівельного сміття і насипного ґрунту.

За фактом виявлення масового поховання Національна поліція відкрили кримінальне провадження. Наразі археологи і науковці продовжують досліджувати знахідки, детальніше про походження яких зможе розповісти експертиза. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.