На території колишньої тюрми гестапо і КГБ знайшли масове поховання. ФОТО

10 серпня керівництво Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» та пошукового товариства Комунальне підприємство «Доля» провели брифінг із приводу масового поховання, яке знайшли під час розкопок у дворі Меморіалу.

У дворі, який належав раніше слідчій тюрмі НКВД-МГБ-КГБ, пошуковці виявили два захоронення. У першому глибиною до 1,8 м було знайдено рештки двох людей. У другому на глибині біля 2,5 м - 10 людських кістяків, які свідчать, що поховання масове може містити знано більше останків.  

"На підставі самих знахідок, ми можемо ствердити однозначно, що знайдені рештки належать жертвам радянських політичних репресій 1940-х - 1950-х років. Більш точно поки сказати важко. Ясно, що не раніше 1939 року, тому що, з одного боку, при них знайдено багато речей - посуд, пляшки, шматки одягу, - які можна датувати 1930-ми роками, з іншого - присутні також власне радянські артефакти. Дальші висновки можна буде зробити після проведення відповідної експертизи", - каже генеральний директор Національного музею-меморіалу Руслан Забілий.

 Фото: hromadske.lviv.ua

Ким були розстріляні - українцями, поляками, євреями тощо - сказати поки важко. Однак уже можна ствердити, що один із віднайдених скелетів належав жінці віком до 30 років. До того ж, серед особистих речей загиблих археологи знайшли паперовий документ - радянську довідку. Пошуковці сподіваються, що після реставраційних робіт можна буде встановити прізвище та ім'я її власника, а також період, коли документ було видано.

Фото: Національний меморіал "Тюрма на Лонцького" 

Пошукові роботи у дворі колишньої катівні НКВД-КГБ ведуться вже другій рік. Попередні дослідження результату не принесли. Проте цього року територію двору розбили на дільниці та за допомогою техніки рили повздовжні траншеї. Так минулого тижня знайшли спершу могилу з двома скелетами, а невдовзі поруч - масове захоронення.

У тому, що поховання є місцем останнього спочинку жертв саме радянських політичних репресій, дослідники сумніву не мають. "Ми маємо достатній досвід роботи з масовими похованнями репресованих у різні часи, тому вміємо відрізняти почерк нацистів і комуністів. Вони здійснювали масові страти кожні по-своєму. І судячи з почерку на решках, знайдених у цих братських могилах, ці люди були розстріляні саме комуністичним режимом", - переконаний директор комунального підприємства "Доля" Святослав Шеремета.

 Фото: hromadske.lviv.ua

Як зазначив пошуковець, окрім власне людських скелетів і супровідних речей, у захороненнях є рештки тварин, великий шар будівельного сміття і насипного ґрунту.

За фактом виявлення масового поховання Національна поліція відкрили кримінальне провадження. Наразі археологи і науковці продовжують досліджувати знахідки, детальніше про походження яких зможе розповісти експертиза. 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.