АНОНС: У Харкові відкриють виставку про Варлама Шаламова й обговорять злочини комунізму

13 вересня в Харкові відбудеться публічна дискусія "Злочин без кари та кара без злочину" з нагоди експозиції документальної банерної виставки "Жити або писати. Оповідач Варлам Шаламов".

Дискутанти підніматимуть такі питання: 

1. Злочин без кари: чи потрібна сьогодні правова кваліфікація злочинів радянського комунізму?
2. Кара без злочину: короткий огляд політичних репресій в радянській Україні – чи слід про них сьогодні пам’ятати?
3. Чи був спротив у ГУЛАГу?
4. Чи маємо сьогодні право на правду? Сучасна ситуація з доступом до архівних документів про політичні репресії
5. Що таке декомунізація? Чи достатньо реалізації ухвалених законів?
6. Якою має бути політика пам’яті в сучасній Україні?

Спікери: Євген Захаров, Олена Донська, Ігор Черніченко

Варлам Тихонович Шаламов – першокласний прозаїк і поет, один з найвідоміших, поряд з Олександром Солженіциним, письменником радянського ГУЛАГу, автор відомих "Колимських оповідань". У його долі завжди була присутня і, як незрима нитка, зв’язувала воєдино всі етапи його життя, висока поезія.

Ця "нитка" виявилася напрочуд міцною, а його доля – найвищою мірою повчальною. Він не просто вижив у ГУЛАГу, що саме по собі слід вважати дивом, не тільки не зламався, але і зміг в повний голос розповісти приголомшуючу правду про життя в нелюдських умовах.

Вівторок, 13 вересня, 14:30


Місце: Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка (пров. Короленка, 18), к. 22 (2-й поверх, Соціокультурний центр).

Виставка експонуватиметься у к. 19 (2-й поверх, Великий читальний зал) до кінця вересня.

Організатори: Берлінський літературний дім, Харківська правозахисна група, приватна гімназія "Очаг", Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка.

Вхід вільний

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.