АНОНС: У Харкові відкриють виставку про Варлама Шаламова й обговорять злочини комунізму

13 вересня в Харкові відбудеться публічна дискусія "Злочин без кари та кара без злочину" з нагоди експозиції документальної банерної виставки "Жити або писати. Оповідач Варлам Шаламов".

Дискутанти підніматимуть такі питання: 

1. Злочин без кари: чи потрібна сьогодні правова кваліфікація злочинів радянського комунізму?
2. Кара без злочину: короткий огляд політичних репресій в радянській Україні – чи слід про них сьогодні пам’ятати?
3. Чи був спротив у ГУЛАГу?
4. Чи маємо сьогодні право на правду? Сучасна ситуація з доступом до архівних документів про політичні репресії
5. Що таке декомунізація? Чи достатньо реалізації ухвалених законів?
6. Якою має бути політика пам’яті в сучасній Україні?

Спікери: Євген Захаров, Олена Донська, Ігор Черніченко

Варлам Тихонович Шаламов – першокласний прозаїк і поет, один з найвідоміших, поряд з Олександром Солженіциним, письменником радянського ГУЛАГу, автор відомих "Колимських оповідань". У його долі завжди була присутня і, як незрима нитка, зв’язувала воєдино всі етапи його життя, висока поезія.

Ця "нитка" виявилася напрочуд міцною, а його доля – найвищою мірою повчальною. Він не просто вижив у ГУЛАГу, що саме по собі слід вважати дивом, не тільки не зламався, але і зміг в повний голос розповісти приголомшуючу правду про життя в нелюдських умовах.

Вівторок, 13 вересня, 14:30


Місце: Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка (пров. Короленка, 18), к. 22 (2-й поверх, Соціокультурний центр).

Виставка експонуватиметься у к. 19 (2-й поверх, Великий читальний зал) до кінця вересня.

Організатори: Берлінський літературний дім, Харківська правозахисна група, приватна гімназія "Очаг", Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка.

Вхід вільний

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.