АНОНС: Головред "Історичної правди" презентує книжки про УПА і Канаду у Львові

Головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані на Львівському форумі видавців представлятиме впорядковані ним видання про українську еміграцію в Канаді та український визвольний рух.

16 вересня в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" відбудеться презентація книжки "Зродились ми великої години. ОУН і УПА" (видавництво "Віват"). Це видання - збірка найкращих науково-популярних публікацій "Історичної правди" з історії руху ОУН і УПА.

 

Матеріали підібрані так, що в повній мірі розкривають найвідоміші віхи боротьби, особливості побуту повстанців, життєписи провідників і командирів, реперсивні заходи спецслужб тоталітарних режимів тощо. Разом ці статті формують цілісне уявлення про збройну боротьбу українських націоналістів за самостійну Україну.

Окрім того, того ж дня в Музеї історії релігії, Вахтанг Кіпіані й Марина Гримич представлять наукове видання "Українська Канадіана. Збірник матеріалів з історії українців Канади", том 1-й: "Піонерський період" (видавництво "Дуліби").

 



16 вересня, п'ятниця

17:00 - презентація книжки "Зродились ми великої години"

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", вул. Степана Бандери, 1

18:00 - презентація книжки "Українська Канадіана"

Місце: Музей історії релігії, Наукова бібліотека ЛНУ ім. І. Франка, вул. Музейна, 1

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.