У Києві з’явилася площа на честь ліквідатора аварії на ЧАЕС Леоніда Телятникова

Відповідно до рішення КМДА, безіменну площу на перетині вулиць Машала Малиновського і Добринінської у столичному районі Оболонь назвали іменем підполковника МНС Леоніда Телятникова.

Про це повідомляє "Четвертая власть". Леонід Телятников був офіцером-пожежником, який на чолі своєї обслуги першим прибув на Чорнобильську АЕС щойно після аварії в ніч на 26 квітня 1986 року.

Від величезних доз опромінення протягом кількох місяців після катастрофи померли всі члени підрозділу Телятникова окрім його самого.

Леонід Телятников за життя і його могила після смерті. Фото: Четвертая власть

Телятников же багато років лікувався від наслідків променевої хвороми, а згодом служив у Внутрішніх військах СРСР і МНС України. Помер у Києві у віці 53 років.

За часів СРСР Леоніда Телятникова нагородили званням Героя Радянського Союзу. Від України пожежник отримав зірку "За мужність" та декілька орденів. 

Читайте також:

Документи КГБ про неполадки на Чорнобильській АЕС

Початок Чорнобиля. КПРС ігнорувало попередження про можливу аварію

Валентина Шевченко: "Провести демонстрацію 1 травня 1986-го наказали з Москви"

1986: американський ТБ-сюжет про Чорнобиль. Порівняйте з радянським. ВІДЕО

Резолюція Щербицького на звіті про радіоактивний фон: "Что это означает?"

Як КГБ рятував українців від Чорнобиля

Як КГБ з західними атомними монополіями приховували наслідки Чорнобиля

Вулицями Прип'яті тепер можна віртуально погуляти. ФОТО

Відрядження в чорнобильський час. Спогади

Інше про ЧОРНОБИЛЬ

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".