В історичному музеї — заходи до дня студента, Дня пам’яті Голодомору та річниці Майдану. РОЗКЛАД

Національний музей історії України підготував низку заходів до третьої річниці початку Революції Гідності та Дня пам’яті жертв Голодомору. Крім того, спеціальну лекцію присвячено дню студента.

18 листопада, п’ятниця

16:00 Підготовка до ЗНО в Історичному музеї.Тема № 10 "Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIIІ ст."
Вартість - 50 грн.

16:00 Семінар "Голодомор 1932-1933 років. Людський вимір трагедії" для педагогів
Вартість - 10 грн.

17:00 Фільм "Зима у вогні": перегляд та обговорення з творцями та героями фільму
Вартість - 20 грн.

19 листопада, субота

13:00 Виставка-інсталяція "Шляхом українського духу"
Вхід на відкриття огляду з 13:00 до 15:00 безкоштовний, далі - за ціною вхідного квитка.

14:00 Лекція "Приповість же в школярів: не вкрав, але достав"
Вхід на лекцію - 30 грн.

16:00 Вечір осмислених спогадів "Історики Майдану" (зустріч з істориками-науковцями, безпосередніми учасниками Революції Гідності)
Вартість - 20 грн.

20 листопада, неділя

14:00 Зустріч з командою Діани Макарової. Презентація книги "Сектор V"
Вхід - 20 грн.

14:00 Інтерактивна сімейна екскурсія "Тато, мама і я у лабіринтах часу", філія Музей історичних коштовностей України(вул. Лаврська, 9)

Вартість участі для родини — 75 грн + 100 грн (родинний вхідний квиток).

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2). Квиток, придбаний в НМІУ, дає право безкоштовного входу до філії "Музей історичних коштовностей" (вул. Лаврська, 9) та "Музею Української революції 1917-1921 рр." (вул. Володимирська, 57)  протягом доби.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".