АНОНС: "Свято Різдвяних Василів" у Києві

13 січня відбудеться "Свято Різдвяних Василів" – вечір пам’яті Василя Стуса, Василя Симоненка, Василя Чумака, Василя Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні.

Свято було започатковане філософом, публіцистом, дисидентом Євгеном Сверстюком; за його життя в цей день відбувалося оголошення лауреатів премії Василя Стуса. Відтак, тепер Свято – це також вечір пам’яті і Євгена Сверстюка.

Цього року вечір приурочений також до 45-річчя операції "Блок", проведеної КГБ УРСР 12–14 січня 1972 року.

Під час операції були заарештовані дисиденти Василь Стус, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Леонід Плющ, Данило Шумук, Микола Плахотнюк, Іван Коваленко, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Ірина Стасів-Калинець та багато інших.

Вона ознаменувала початок масштабних репресій проти учасників правозахисного руху спочатку в Україні, а згодом – в усьому СРСР, які призвели до придушення руху шістдесятників.

На вечорі виступлять:

дружина Євгена Сверстюка Валерія Андрієвська, скрипалька Віра Бондар, співачка Олена Голуб, дитячий ансамбль "Дай Боже", бард Ігор Жук, заслужений артист України Тарас Компаніченко і гурт "Хорея козацька", гітарист Григорій Лук’яненко, співачка Неля Франчук. Ведучі – правозахисниця Леся Матвійчук, актор Кирило Булкін.

Під час свята відбудеться презентація книжки відомого українського дипломата, правника часів Української революції Михайла Шкільника "Україна у боротьбі за державність у 1917-1921 рр." з передмовою Євгена Сверстюка "Цю книжку треба знати".

Слово про книжку й автора – упорядник видання, професор Владислав Верстюк.

Субота, 13 січня, 18.00

Місце: конференц-зала Київського міського будинку учителя (вул. Володимирська, 57, 2-й поверх).

Організатори: видавництво "Кліо", правозахисна організація "Євромайдан SOS", Київський міський будинок учителя.

Вхід вільний.

Дивіться також:

КГБ проти українських дисидентів. Справа "Блок"

"Сам пишу, сам цензурую, сам видаю, сам поширюю і сам відсиджую за це"

Арештована коляда, або Погром 12 січня 1972-го

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.