В Інтернеті збирають підписи за пам’ятник Бандері в Києві

3 січня на сайті Київради з’явилась електронна петиція із закликом встановити в центрі столиці пам’ятник Провіднику ОУН Степану Бандері.

Ярослав Шевчук, який зініціював петицію, переконаний, що монумент повинен постати на місці зруйнованого в 2013 році пам’ятника Леніну.

"З метою націонал-патріотичного виховання української молоді, пропоную встановити пам’ятник Степану Бандері на місці поваленого пам’ятника Леніну, який знаходився на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, перед Бесарабською площею. Степан Бандера являє собою символ незламного духу та безмежної відданості ідеї боротьби за українську державність. Пам’ятник Бандері стане культовим місцем у Києві для усіх свідомих українців, а також нагадуванням противникам України, що Київ – це є українське місто", – йдеться у пропозиції.

Щоби потрапити на розгляд міської влади, петиція має зібрати 10 тисяч підписів за 3 місяці. Станом на 13:25 6 січня зібрано 442 підписи.

Як КГБ вбив Степана Бандеру

Вождь ОУН у німецьких тюрмах і концтаборах

Історик Микола Посівнич: "Культ Бандери створили його опоненти"

"Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939-1959)"

Бандера і Ровецький. Вороги, яких концтабір зробив союзниками

Як радянська влада убила батька Степана Бандери

Всі матеріали ІП за темою "Бандера"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.