Президент підтримує закон про виділення землі для Музею Майдану

Президент України Петро Порошенко назвав невідкладним законопроект, який покликаний полегшити виділення землі для Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Про це він заявив під час свого виступу на церемонії вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, передає офіційний сайт президента України. Йдеться про вирішення труднощів із юридичним оформленням власності ділянки Музею Революції Гідності.

"Щоб, нарешті, розрубати цей "гордіїв вузол", який заводив у глухий кут суперечки щодо власності на цю ділянку [на Алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5 – ІП], я мусив втручатися в хитросплетіння земних законів. — сказав глава держави. — Відтак, я прийняв рішення і оголошую невідкладним проект Закону України про внесення змін до законодавства з метою вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні".

Як повідомили "Історичній правді" в Адміністрації Президента, це — "Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо заходів забезпечення вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні" № 6069 від 9 лютого 2017 року.

Законопроект покликаний спростити процедуру одержання земельної ділянки з комунальної власності м. Києва для Музею Революції Гідності.

Крім того, Петро Порошенко виступив з ініціативою створити фонд, який би акумулював кошти на будівництво Меморіалу.

"Вважаю, що найближчим часом має бути створений Фонд, який би підтримав здійснення кожного з етапів нашого спільного, і я би дуже хотів, щоб це був справді всенародний проект Меморіалу. Виступаю не лише ініціатором, але й першим донором такого фонду, щоб допомогти йому не тільки добрим словом, а й грошима. Сподіваюсь, мій приклад знайде послідовників", — висловив переконання президент.

Як повідомлялося раніше, постійна комісія з питань землекористування, містобудування а архітектури Київської міської ради ухвалила одноголосно виділити земельну ділянку для Музею Революції Гідності.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.