Президент підтримує закон про виділення землі для Музею Майдану

Президент України Петро Порошенко назвав невідкладним законопроект, який покликаний полегшити виділення землі для Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Про це він заявив під час свого виступу на церемонії вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, передає офіційний сайт президента України. Йдеться про вирішення труднощів із юридичним оформленням власності ділянки Музею Революції Гідності.

"Щоб, нарешті, розрубати цей "гордіїв вузол", який заводив у глухий кут суперечки щодо власності на цю ділянку [на Алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5 – ІП], я мусив втручатися в хитросплетіння земних законів. — сказав глава держави. — Відтак, я прийняв рішення і оголошую невідкладним проект Закону України про внесення змін до законодавства з метою вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні".

Як повідомили "Історичній правді" в Адміністрації Президента, це — "Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо заходів забезпечення вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні" № 6069 від 9 лютого 2017 року.

Законопроект покликаний спростити процедуру одержання земельної ділянки з комунальної власності м. Києва для Музею Революції Гідності.

Крім того, Петро Порошенко виступив з ініціативою створити фонд, який би акумулював кошти на будівництво Меморіалу.

"Вважаю, що найближчим часом має бути створений Фонд, який би підтримав здійснення кожного з етапів нашого спільного, і я би дуже хотів, щоб це був справді всенародний проект Меморіалу. Виступаю не лише ініціатором, але й першим донором такого фонду, щоб допомогти йому не тільки добрим словом, а й грошима. Сподіваюсь, мій приклад знайде послідовників", — висловив переконання президент.

Як повідомлялося раніше, постійна комісія з питань землекористування, містобудування а архітектури Київської міської ради ухвалила одноголосно виділити земельну ділянку для Музею Революції Гідності.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".