Президент підтримує закон про виділення землі для Музею Майдану

Президент України Петро Порошенко назвав невідкладним законопроект, який покликаний полегшити виділення землі для Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Про це він заявив під час свого виступу на церемонії вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, передає офіційний сайт президента України. Йдеться про вирішення труднощів із юридичним оформленням власності ділянки Музею Революції Гідності.

"Щоб, нарешті, розрубати цей "гордіїв вузол", який заводив у глухий кут суперечки щодо власності на цю ділянку [на Алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5 – ІП], я мусив втручатися в хитросплетіння земних законів. — сказав глава держави. — Відтак, я прийняв рішення і оголошую невідкладним проект Закону України про внесення змін до законодавства з метою вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні".

Як повідомили "Історичній правді" в Адміністрації Президента, це — "Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо заходів забезпечення вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні" № 6069 від 9 лютого 2017 року.

Законопроект покликаний спростити процедуру одержання земельної ділянки з комунальної власності м. Києва для Музею Революції Гідності.

Крім того, Петро Порошенко виступив з ініціативою створити фонд, який би акумулював кошти на будівництво Меморіалу.

"Вважаю, що найближчим часом має бути створений Фонд, який би підтримав здійснення кожного з етапів нашого спільного, і я би дуже хотів, щоб це був справді всенародний проект Меморіалу. Виступаю не лише ініціатором, але й першим донором такого фонду, щоб допомогти йому не тільки добрим словом, а й грошима. Сподіваюсь, мій приклад знайде послідовників", — висловив переконання президент.

Як повідомлялося раніше, постійна комісія з питань землекористування, містобудування а архітектури Київської міської ради ухвалила одноголосно виділити земельну ділянку для Музею Революції Гідності.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".