Комісія із вивчення КГБ Латвії опублікувала список номенклатурних чекістів

Науково-дослідна комісія із вивчення діяльності КГБ латвійської РСР оприлюднила дослідення члена комісії Артура Жвінкліса, в якому перелічено імена 120 номенклатурних працівників НКВД-КГБ.

Про це повідомляє "Delfi".

До свого дослідження Жвінкліс включив інформацію про діяльність ЦК Комуністичної партії Латвії, яка зберігалася в Державному архіві. Також у наукову роботу ввійли дані про номенклатурних співробітників НКВД-МВД, НКГБ- МГБ і КГБ Латвійської РСР.

У дослідженні вказуються роки народження співроібтників органів держбезпки і їх стаж в органах і в Компартії, а також звання та посади.

Установлено, що зі 120 працівників органів держбезпеки 67 були росіянами, 39 латишами, 8 українцями, 4 євреями і по одному вірменину й білорусу.

За соціальним походженням 50 походили з родин селян, 18 – з батраків, 12 – із заможних селян,  29 – з робітників тощо.

Вища освіта була в 19 чекістів, незакінчена вища – у 18, середня – у 57, незакінчена середня – у 13, початкова – у 13.

З повним списком латиською мовою можна ознайомитися за лінком.

Нагадаємо, в понеділок польський Інститут національної пам'яті виклав в Інтернет базу даних на 8,5 тис. есесівців, які служили в концтаборі Аушвіц.

Як повідомлялося раніше, московський "Меморіал" виклав в Інтернет базу даних на 40 тис. працівників НКВД періоду Великого терору.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".