Комісія із вивчення КГБ Латвії опублікувала список номенклатурних чекістів

Науково-дослідна комісія із вивчення діяльності КГБ латвійської РСР оприлюднила дослідення члена комісії Артура Жвінкліса, в якому перелічено імена 120 номенклатурних працівників НКВД-КГБ.

Про це повідомляє "Delfi".

До свого дослідження Жвінкліс включив інформацію про діяльність ЦК Комуністичної партії Латвії, яка зберігалася в Державному архіві. Також у наукову роботу ввійли дані про номенклатурних співробітників НКВД-МВД, НКГБ- МГБ і КГБ Латвійської РСР.

У дослідженні вказуються роки народження співроібтників органів держбезпки і їх стаж в органах і в Компартії, а також звання та посади.

Установлено, що зі 120 працівників органів держбезпеки 67 були росіянами, 39 латишами, 8 українцями, 4 євреями і по одному вірменину й білорусу.

За соціальним походженням 50 походили з родин селян, 18 – з батраків, 12 – із заможних селян,  29 – з робітників тощо.

Вища освіта була в 19 чекістів, незакінчена вища – у 18, середня – у 57, незакінчена середня – у 13, початкова – у 13.

З повним списком латиською мовою можна ознайомитися за лінком.

Нагадаємо, в понеділок польський Інститут національної пам'яті виклав в Інтернет базу даних на 8,5 тис. есесівців, які служили в концтаборі Аушвіц.

Як повідомлялося раніше, московський "Меморіал" виклав в Інтернет базу даних на 40 тис. працівників НКВД періоду Великого терору.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.