Спецпроект

МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ ЗНОВУ СПЛЮНДРУВАЛИ. ФОТО. ДОПОВНЕНО

Щойно ввечері 14 березня стало відомо про новий акт вандалізму на Меморіалі у Гуті Пеняцькій.

Фото сплюндрованого меморіалу публікує спільнота Західний Інформаційний Фронт.
 Хрест у Гуті Пеняцькій гнову сплюндрований. Фото спільноти  Західний Інформаційний Фронт
 
Меморіал був висаджений у повітря невідомими 8 січня цього року. Але протягом місяця після інциденту відновлений коштом місцевої громади.
 
Міністр закордонних справ Павло Клімкін назвав виконавців акту "варварами". "Гута Пеняцька є і буде символом поєднання українців і поляків. Зусилля барварів марні. Але покарати їх  наш обов'язок",  написав урядовець у "Твіттері".

Володимир Адамець з Бродівської райдержадміністрації, на території якої стоїть пам’ятник, у розмові з Польським агентством друку повідомив, що образливі написи були негайно ж стерті:

"Це я виявив руйнування. У неділю, коли я був на кладовищі в Підкамені, де так само розмальовано польський пам’ятник, щось мені підказало поїхати до Гути. Я побачив ці написи і повідомив правоохоронців та Службу безпеки України. Пошкодження були негайно видалені", — цитує Адамця Prostir.pl.

10 березня був сплюндрований пам’ятник львівським професорам, розстріляним нацистами у 1941 році. 12 березня образливі написи і червона фарба з’явилася у Підкамені на Львівщині, на меморіалі полякам, які загинули у польсько-українському конфлікті.   

Читайте також:

Війна пам'ятників триває. Тепер у Підкамені

Вандалізм у Підкамені та Львові. Реакція органів влади та дипломатів

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій відбудований

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польські активісти: Відозва з Верхрати

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.