Оголошено конкурс на посаду директора Архіву Інституту нацпам'яті

6 квітня Український інститут національної пам’яті оголосив конкурс на посаду керівника Галузевого державного архіву Інституту.

Саме сюди згідно ЗУ "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" передадуть архівну інформацію радянських спецслужб, яка сьогодні зберігається в архівах силових відомств.

Вимоги до кандидатів на посаду керівника такі:

- вища освіта;

- вільне володіння державною мовою;

- досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не менше трьох років.

Досвід роботи з архівними документами або носіями архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років буде перевагою.

Докладніше про вимоги та пакет документів, які мають подати кандидати на посаду керівника, можна прочитати на сайті Інституту за посиланням. Документи від кандидатів приймаються до 20 квітня 2017 року включно.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України Постановою від 21 грудня 2016 р. №1000 створив Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті для зберігання архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років.

"Інститут продовжує відстоювати політику відкритості у питанні доступу до архівів. Тому було прийнято рішення про проведення відкритого конкурсу на посаду керівника Архіву національної пам’яті, аби фахова комісія обрала і запропонувала найкращу кандидатуру з усіх охочих. Це має бути людина з досвідом роботи на керівних посадах, яка поділяє європейську практику відкриття архівів секретних спецслужб тоталітарних режимів та має власний проект розвитку Архіву", — наголосив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Ознайомитися з умовами проведення конкурсу можна за посиланням.

До складу конкурсної комісії увійшли відомі архівісти, колишні та нинішні очільники Укрдержархіву, керівники інститутів Національної академії наук України, представники громадськості:

- БАРАНОВА Тетяна Іванівна, Голова Державної архівної служби України (за згодою);

- БОРЯК Геннадій Володимирович, перший заступник Голови, Голова Державного комітету архівів України (2000-2006 роки), заступник директора Інституту історії України НАН України з наукової роботи, доктор історичних наук (за згодою);

- В’ЯТРОВИЧ Володимир Михайлович, Голова Українського інституту національної пам’яті;

- КУЛИК Ігор Михайлович, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам’яті;

- НОВОХАЦЬКИЙ Костянтин Євгенович, заступник Голови, перший заступник Голови Державного комітету архівів України (2000-2009 роки), позаштатний консультант Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України (за згодою);

- ПАПАКІН Георгій Володимирович, архівіст, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук (за згодою);

- РОЗКЛАДАЙ Ігор Євгенович, головний експерт груп "Політика національної пам’яті" та "Медіа реформа" Реанімаційного пакету реформ (за згодою).

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Такий крок допоможе глибше досліджувати минуле й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам — аналогам Українського інституту національної пам’яті.

За додатковою інформацією звертайтеся:

(098) 459-31-91, (044) 281-08-99 – Ігор Кулик, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті

Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?

4 вересня 1984 року поета Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у житловій камері бараку колонії особливо-суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Бездиханне тіло поета Стуса – у карцері, у цей самий день, роком пізніше. "Серце не витримало, з кожним може бути…" - передають слова табірного гебіста.

Ольга Ільків, зв'язкова Романа Шухевича

Оля опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала перше

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.