Спецпроект

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

Президент України Петро Порошенко домовився з польським президентом Анджеєм Дудою про розслідування демонтажу українського пам'ятника в с. Грушовичах та узгодження легалізації українських поховань у Польщі.

Розмов глав двох держав відбулася з нагоди 226-ї річниці Конституції Речі Посполитої, написав Петро Порошенко на своїй сторінці у "Фейсбуці".

У ході телефонної розмови обговорили інцидент, який стався 26 квітня в селі Грушовичі поблизу Перемишля. Попросив польську сторону відреагувати на подію, що сталась, адже знущання над державними символами України є неприпустимим. У свою чергу Анджей Дуда пообіцяв особисто розглянути подію та дати їй належну оцінку, аби не допустити подібного у майбутньому. Спільно домовились скоординувати роботу з легалізації усіх місць поховань як на території Польщі, так і польських в Україні", - йдеться в дописі президента.

Нагадаємо, 26 квітня на цвинтарі в с. Грушовичах під Перемишлем, де поховані повстанці УПА, польські націоналісти за згоди місцевої влади демонтували пам'ятник і Державний герб України на ньому. Міністерство закордонних справ України висловило своє обурення акцією, яку воно назвало провокацією.

Український інститут національної пам'яті оприлюднив дані про 105 польських меморіалів в Україні, встановлення яких не відповідає чинному законодавству держави. Відомство ініціюватиме призупинення надання дозволів на пошуки та впорядкування польських місць пам'яті в Україні.

У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі дії вандалів назвали законними.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.