КМДА витісняє Музей шістдесятництва з історичного приміщення в Києві

Діячі культури і шістдесятнки протестують проти рішення Департаменту культури КМДА передати частину приміщень Музею шістдесятництва в історичній будівлі в Києві в спільне користування Малому українському драматичному театру.

Про це йдеться у відкритому зверненні колишніх політв'язнів і визначних діячів культури до президента України Петра Порошенка.

Як повідомляється, департамент культури КМДА вирішив передати фойє Музею шістдесятництва під спільне користування з Малим українським драматичним театром, який тематично є несумісним із музеєм.

"Департамент культури, чинячи тиск на керівництво Музею історії міста Києва, змушує працівників Музею шістдесятництва працювати з театром, прикриваючись словами про створення єдиного культурного центру. Але будь-яка співпраця можлива лише на спільній основі – ідеологічній, тематичній, історичній тощо. В даному ж випадку напрямки діяльності обох насильно з'єднуваних закладів надто вже різні!", - наголошується у зверненні до президента.

За словами ж самого керівництва театру, історія не входить до сфери їхніх творчих інтересів, театр зорієнтований на створення легких розважальних програм.

"Все – і меморіальна експозиція, і тональність екскурсій, і високе мистецтво митців-шістдесятників, і тематика змінних виставок – іде врозріз і ніяк не поєднується з тематикою діяльності даного театру", - підкреслюють автори звернення.

Музей розташований в історичній будівлі на вул. Гончара, 33 в Києві, яка раніше повністю використовувалася партією "Народний Рух України". Наразі там функціонує Меморіальний кабінет Героя України, колишнього голови НРУ В'ячеслава Чорновола, який також є частиною експозиції Музею шістдесятництва.

Нещодавно, попри протести діячів культури, на другий поверх будівлі був підселений Малий український драматичний театр. Він користується центральним входом у будівлю.

Музей же займає перший поверх і має окремий вхід, на який і зазіхає театр. Спільне використання приміщення фойє призведе до згортання частини розміщеної у ньому експозиції і ставить під загрозу фонди музею.

При цьому засновники музею неодноразово звертались до департаменту культури КМДА з проханням передати музею частину приміщень другого поверху, скаржачись, що нинішніх площ недостатньо для повноцінного функціонування закладу. Натомість в КМДА не просто ігнорують звернення, але й вирішили ще потіснити музей.

Звернення підписали: Л.Лук'яненко, І.Драч, О.Шевченко, В.Овсієнко, Є.Пронюк, Й.Зісельс, Б.Горинь, О.Сокульська, Д.Павличко та інші.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін