КМДА витісняє Музей шістдесятництва з історичного приміщення в Києві

Діячі культури і шістдесятнки протестують проти рішення Департаменту культури КМДА передати частину приміщень Музею шістдесятництва в історичній будівлі в Києві в спільне користування Малому українському драматичному театру.

Про це йдеться у відкритому зверненні колишніх політв'язнів і визначних діячів культури до президента України Петра Порошенка.

Як повідомляється, департамент культури КМДА вирішив передати фойє Музею шістдесятництва під спільне користування з Малим українським драматичним театром, який тематично є несумісним із музеєм.

"Департамент культури, чинячи тиск на керівництво Музею історії міста Києва, змушує працівників Музею шістдесятництва працювати з театром, прикриваючись словами про створення єдиного культурного центру. Але будь-яка співпраця можлива лише на спільній основі – ідеологічній, тематичній, історичній тощо. В даному ж випадку напрямки діяльності обох насильно з'єднуваних закладів надто вже різні!", - наголошується у зверненні до президента.

За словами ж самого керівництва театру, історія не входить до сфери їхніх творчих інтересів, театр зорієнтований на створення легких розважальних програм.

"Все – і меморіальна експозиція, і тональність екскурсій, і високе мистецтво митців-шістдесятників, і тематика змінних виставок – іде врозріз і ніяк не поєднується з тематикою діяльності даного театру", - підкреслюють автори звернення.

Музей розташований в історичній будівлі на вул. Гончара, 33 в Києві, яка раніше повністю використовувалася партією "Народний Рух України". Наразі там функціонує Меморіальний кабінет Героя України, колишнього голови НРУ В'ячеслава Чорновола, який також є частиною експозиції Музею шістдесятництва.

Нещодавно, попри протести діячів культури, на другий поверх будівлі був підселений Малий український драматичний театр. Він користується центральним входом у будівлю.

Музей же займає перший поверх і має окремий вхід, на який і зазіхає театр. Спільне використання приміщення фойє призведе до згортання частини розміщеної у ньому експозиції і ставить під загрозу фонди музею.

При цьому засновники музею неодноразово звертались до департаменту культури КМДА з проханням передати музею частину приміщень другого поверху, скаржачись, що нинішніх площ недостатньо для повноцінного функціонування закладу. Натомість в КМДА не просто ігнорують звернення, але й вирішили ще потіснити музей.

Звернення підписали: Л.Лук'яненко, І.Драч, О.Шевченко, В.Овсієнко, Є.Пронюк, Й.Зісельс, Б.Горинь, О.Сокульська, Д.Павличко та інші.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".