Україна - ЮНЕСКО: Росія нищить Ханський палац у Бахчисараї

Критична ситуація довкола Ханського палацу в Бахчисараї стала головною темою спеціального засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, яке відбулося в Міністерстві закордонних справ 19 січня. Про це йдеться на сайті відомства.

Захід відбувся під головуванням Голови Нацкомісії Сергія Кислиці за участі заступника Міністра культури України Тамари Мазур, Глави Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, представників причетних міністерств та відомств, експертів Українського національного комітету ІКОМОС, Українського національного комітету "Блакитний щит", ІККРОМ в Україні.

Засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Фото: mfa.gov.ua

Учасники засідання констатували, що ситуація у галузі культури на території окупованого Росією Криму викликає глибоке занепокоєння та обурення діями російських окупаційних властей, які фактично, проводять масовий, добре спланований наступ на унікальний мультикультуралізм на Кримському півострові.

 Карло Боссолі. "Палац у Бахчисараї", 1857 р.

Про такі агресивні дії яскраво свідчать  т.з.  "реставраційні роботи" на території пам’ятки національного значення України, невід'ємної частини культурної спадщини кримськотатарського народу – Ханського палацу в Бахчисараї, що становлять реальну загрозу знищення історичної та культурної цінності цієї пам'ятки, включеної до Попереднього списку для внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще в 2003 році.

За результатами обговорення проблеми учасники вирішили вжити додаткових заходів з метою мобілізації міжнародних зусиль, насамперед по лінії ЮНЕСКО, задля збереження Ханського палацу в Бахчисараї.

Нагадаємо, що російські окупанти руйнують Ханський палац в Бахчисараї.

Дивіться також:

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Як Крим "ісконно русскім" став. Імперський крок Катерини

Севастополь – місто української слави. Про українців у Кримській війні

Як козаки з кримськими татарами від турків Крим боронили

Шагін-Гірей. Сокіл, впольований двоголовим орлом

Фантомні болі Імперії. Чи могла Україна втратити Крим у 1990-х

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Як Крим "ісконно русским стал". Імперський крок Катерини

Унікальні фото депортованих кримських татар

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Як імперія окупувала Кримський Юрт

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.