Спецпроект

АНОНС: Презентація посібника “Бабин Яр: Пам’ять на тлі історії.”

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту пройде презентація нового методичного посібника для вчителів середніх шкіл.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті на своєму сайті.

 

У посібнику вміщено навчально-методичні розробки шкільних занять, підготовлені на основі однойменної віртуальної виставки, створеної Музеєм історії міста Києва спільно з Українським інститутом національної пам’яті, та документального фільму "Бабин Яр у пошуках пам’яті".

Практичні заняття путівника допомагають вчителю організувати обговорення широкого кола питань, пов’язаних із історичною пам’яттю та, зокрема, пам’яттю про жертви Бабиного Яру.

Також відбудеться публічна дискусія, під час якої обговорять проблеми, пов’язані з увічненням пам’яті жертв Голокосту та Бабиного Яру.

Учасники:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті

Анатолій Подольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту

Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Час: 26 січня, п’ятниця, 10:00

Місце: Український кризовий медіа-центр, м. Київ, вул. Хрещатик, 2 (Український дім)

Контакт: прес-служба Українського інституту національної пам’яті (044 281 08 91)

Нагадуємо, що у березні 2017 року відкрилася віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії".

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.