Спецпроект

Історики закликали уряд утворити комітет для розробки концепції Музею Голодомору

Видатні науковці закликають Президента України, голову Верховної Ради та Прем'єр-міністра створити на базі Національної академії наук спецкомітет для підготовки концепції майбутнього Музею Голодомору 1932-1933 років.

Про це йдеться у зверненні, яке наводить Укрінформ.

"Звертаємося до вас про створення на базі Національної академії наук України спеціального Комітету за участю широкого кола вітчизняних та зарубіжних спеціалістів у проблематиці Голодомору 1932-1933 рр., авторитет яких визнано в Україні та світі.

Завданням Комітету має стати опрацювання розгорнутої Наукової концепції майбутнього Музею Голодомору на підставах максимальної відкритості, з урахуванням новітніх наукових підходів і, відповідно, рекомендацій, які можуть бути покладені в основу сучасних комеморативних практик", - пишуть науковці у зверненні.

Зокрема, як пояснюють автори звернення, реалізація заходів у зв'язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні - геноциду українського народу, серед яких спорудження другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", вимагає консолідації українського суспільства, скоординованих дій усіх гілок влади, державних установ та організацій, наукової спільноти.

"Ми повинні скористатися усіма можливостями донести правду про Голодомор 1932-1933 рр. і переконати міжнародне товариство у потребі офіційного визнання сталінського геноциду. Досягти цього можна лише на підставі беззаперечної системи аргументів, побудованої на обгрунтованих наукових висновках. Поза всяких сумнівів: лише таку мову сучасної України світ почує, зрозуміє і прийме", - наголошується у зверненні.

Його автори переконані, що пам'ять про Голодомор - геноцид українського народу не може бути монополізована жодною з політичних сил. "Політизація теми Голодомору, непрофесіоналізм та ігнорування експертних висновків і оцінок, по яких досягнуто консенсусу авторитетними вітчизняними та зарубіжними науковцями і науковими установами, здатні маргіналізувати цю важливу тему й завадити справі визнання Голодомору геноцидом на міжнародній арені", - заявляють науковці.

Вони зазначили, що цінують та вітають рішення Президента й Кабміну, спрямовані на реалізацію програми вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. - геноциду українського народу, і висловили переконання, що вище керівництво держави почує і підтримає їхні аргументи і пропозиції.

Звернення підписали: директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін; голова Наукового товариства імені Шевченка у США Григорій Грабович; професор історії Університету Наполі Федеріко ІІ (Італія) Андреа Граціозі; директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору Людмила Гриневич; директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Елла Лібанова; директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського Георгій Папакін; віце-президент НАН України Сергій Пирожков; директор Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергій Плохій; директор Інституту історії України Валерій Смолій; президент Американської асоціації україністів Віталій Чернецький.

Як повідомлялося, у Києві презентували  колажі з найвідоміших світлин Голодомору.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.