Розенко порушив питання про відновлення українських пам'ятників перед польським міністром

Українська делегація під час зустрічі з польськими колегами порушила питання відновлення зруйнованих українських пам'яток на території Польщі незалежно від їхнього статусу та зняття обмеження на в'їзд для ряду громадян нашої держави.

Про це заявив журналістам віце-прем'єр-міністр Павло Розенко після переговорів з віце-прем’єр-міністром, міністром культури і національної спадщини Республіки Польща Пйотром Глінським, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Наша сторона порушила питання про необхідність розглянути і вирішити питання щодо відновлення, реставрації сплюндрованих, понівечених і зруйнованих українських пам'ятників на території Польщі незважаючи на їх статус - легальний чи нелегальний", - сказав Розенко.

Він зауважив, що в Україні теж є приклади подібних провокацій, коли паплюжаться пам'ятники, у тому числі польські. Розенко акцентував, що українська сторона ніколи цього не приховувала, але влада завжди жорстко реагувала на такі випадки.

"А головне - що всі, в тому числі польські пам'ятники, які були понівечені або сплюндровані вандалами на території України, повністю, до одного, відновлені в тому вигляді, в якому вони були побудовані, ще раз наголошую, незважаючи на те, були вони легальні чи нелегальні", - підкреслив віце-прем'єр.

У цьому контексті він звернув увагу на те, що й більша частина польських пам'ятників в Україні не були належним чином оформлені, тож є у певному сенсі нелегальними.

Розенко поінформував, що під час зустрічі з польськими колегами обговорювалося також питання обмеження в'їзду до Польщі деяких українських громадян.

"Нас теж турбує це питання, особливо в контексті ухваленого закону, щоб не допускати такого надалі і зробити все, щоб були зняті відповідні заборони з науковців, представників громадських об'єднань і державних органів влади", - підкреслив віце-прем'єр.

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.