"Польща має бути королевою пам’яті світу." Дискусія про контраверсійний закон триває

У Польщі продовжуються дискусії навколо скандальних змін до закону про IPN. До дисксії долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС.

Польське радіо Tokfm опублікувало відкритий лист польських дипломатів, де вони критикують зовнішню політику керуючої партії PiS.

"Суперечка Ізраїлю, США та інших союзників Польщі навколо закону про IPN доводить, що сьогодні міжнародна позиція країни є найгіршою з 1989 року. Як колишні дипломати, ми попереджаємо Вас: нинішня політика Ярослава Качинського та PiS веде до катастрофи" - йдеться у листі.

 Один із підписантів відкритого листа, речник МЗС Польщі - Марцін Босацький. Фото: Sławomir Kamiński / AG

"З 2015 року зовнішня політика PiS йде від катастрофи до катастрофи. Польща відмовляється приймати візити високопоставлених представників, її союзники регулярно критикують це, наші гарантії безпеки стають умовними. Замість того, щоб бути одним із лідерів західної спільноти, Польща PiSу стає залежною від невизначеної підтримки менших держав. Польща сприймається, як "хвора людина Європи" – відзначають дипломати.

"Така обстановка є великою загрозою для держави, особливо в умовах сучасної нестабільної ситуації. Європейський Союз чекає великих змін. Агресивна Росія окуповує територію нашого сусіда і втручається в політичні процеси Заходу. США змінюють свою роль у світі…

Відносини з партнерами по ЄС – погані. Руйнування відносин з Україною позбавило Польщу політичної сили на сході. Міністерство закордонних справ стало заручником політичних торгів у правлячому таборі, в дипломатії панує хаос".

В інтересах добра для батьківщини дипломати закликають: "політикам правлячого табору – змінити курс, повернутися до проєвропейської та прозахідної політики, припинити штучні суперечки з союзниками, відновити довіру до влади Польщі, припинити політику підтримки екстремістських сил.

Президенту Республіки Польща – накласти вето на Закон про Інститут національної пам'яті".

Завершується лист тезою: "PiS не є спадкоємцем ідеї Лєха Качинського і руйнує відносини з Україною та євреями". (повний текст відкритого листа, а також перелік підписантів можна прочитати на сайті Tokfm)

З іншого боку прем'єр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що: "кожна серйозна держава повинна дбати про свою історію, піклуватися про свою репутацію та історичну правду. За останні 25 років Польща, яка мала б бути королевою пам’яті світу – стала зручним хлопчиком для биття".

 Матеуш Моравецький. Фото: Paweł Supernak /PAP

"На наш погляд, Польща має боротися за правду, бо таким чином ми можемо реально будувати державу на основі істини. Краще правда, ніж більш глибокі відносини з нашими партнерами", - заявив Моравецький на сьогоднішній конференції "Тенденції та ризики" у Варшаві, як передає Interia.fakty.

Водночас, як повідомляє Європейська правда, глава МЗС Польщі Яцек Чапутович, вважає, що країна лише виграє від суперечок навколо закону про Інститут національної пам’яті.

"Я думаю, що Польща лише виграє у цих суперечках, у тому сенсі, що вони роблять громадськість обізнаною у тому, що таке правда. Якщо з'являються терміни "польські табори смерті", а міністр закордонних справ Німеччини заявляє, що ніколи погодиться з таким формулюванням, це – успіх польської дипломатії" - заявив він.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.