Польща у широкому шпагаті. Закон про IPN розділив поляків

Карати штрафами чи ув'язненням можна. Але президентові ліпше його в дію не вводити. Парадоксальні висновки опублікувало поважне польське видання.

У Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті - повідомляє Rzeczpospolita.

Президент Польщі Анджей Дуда може зіткнутися з одним із найважчих рішень у своїй кар'єрі.

Ключові політики правлячого табору, включаючи президента PiS – Ярослава Качинського, очікують, що він швидко підпише суперечливу поправку до Закону про Інститут національної пам'яті, що передбачає покарання за слова про причетність поляків до військових злочинів Третього Рейху.

Ці поправки критикує не тільки українська і ізраїльська влада, а й США.

Президент, як визнають його радники, ще не прийняв рішення. Але, у випадку, якби він наклав вето на закон, або направив його до Конституційного трибуналу, це було б несподіванкою.

Згідно з опитуванням проведеним IBRiS на замовлення Rzeczpospolita – хоча й більшість поляків підтримують зміни, вони також виступають за ветування закону через іноземну критику, яка показує, наскільки велика дилема стоїть зараз перед президентом Дудою.

Введення поправки в силу, незважаючи на критику, хоче 36 % опитаних поляків. Водночас, 39 % респондентів, стверджують, що закон повинен бути ветований через критику з-за кордону.

Інфографіка 1 (зліва).
Як Ви оцінюєте впровадження адміністративної відповідальності чи ув'язнення за приписування Польщі та польському народу відповідальності за військові злочини під час Другої світової війни?
40% - добре, 32% - погано, 17% - не визначився, 11% - не чув про це.

Інфографіка 2 (справа).
Що Польща повинна зробити в контексті впровадження адміністративної відповідальності чи ув'язнення за приписування Польщі та польському народу відповідальності за військові злочини під час Другої світової війни?
36% - запровадити зміни незважаючи на критику, 39% - не запроваджувати зміни через критику, 14% - не визначився, 11% - не чув про це.

Підтримка поправки про "фальсифікацію історії" дещо інша. Її зміст позитивно оцінює 40 % виборців. Протилежна точка зору – 32 % опитаних.

Тобто кількість прихильників введення покарань за констатацію співучасті поляків у злочинах Третього Рейху є майже однаковою із кількістю тих, хто вважає, що вводити в дію цей закон не треба - 40% та 39% відповідно. 

Президент Дуда отримав закон в п'ятницю 2 лютого, відповідно він має 21 день, щоб прийняти рішення. У середу 7 лютого він вирушає в закордонний візит до Південної Кореї, де починаються зимові Олімпійські ігри. І тиск на президента, з його політичного табору, в найближчі дні буде тільки зростати.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.