25 лютого 1918

АНОНС: Виставка «100 років державному гербу України»

25 лютого 1918 року Мала Рада (орган Української Центральної Ради, що діяв між сесіями) ухвалила: «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської держави часів Володимира Великого».

Відтоді Тризуб офіційно – державний символ УНР.  

 

19 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про Державний герб України", якою затвердила Тризуб малим Державним гербом.

На виставці представлені артефакти доби Київської Русі: плінфу, цеглу та кераміку з Тризубом, Тризуб на монетах київських князів. Також можна побачити і символіку доби Української революції: фото, поштівки, проекти УНР та Української Держави, тогочасні проекти печаток, прапори, банкноти, знаки розрізнення та відзнаки, а також низку цінних документів тогочасних українських державних структур.

На виставці представлені листівки, документи, знаки розрізнення й іншу атрибутика ОУН та УПА. Також національну символіку доби відновлення Незалежності України у 1991 році та атрибути Революції Гідності.

Час: 26 лютого, понеділок, 12:00

Місце: Національний музей історії України (перший поверх), вул. Володимирська, 2, м. Київ.

Виставка діятиме до 30 березня.

Контакт: 093 958 37 42 (Лєда).

ВХІД НА ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ – ВІЛЬНИЙ

Читайте також:

Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.