25 лютого 1918

АНОНС: Виставка «100 років державному гербу України»

25 лютого 1918 року Мала Рада (орган Української Центральної Ради, що діяв між сесіями) ухвалила: «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської держави часів Володимира Великого».

Відтоді Тризуб офіційно – державний символ УНР.  

 

19 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про Державний герб України", якою затвердила Тризуб малим Державним гербом.

На виставці представлені артефакти доби Київської Русі: плінфу, цеглу та кераміку з Тризубом, Тризуб на монетах київських князів. Також можна побачити і символіку доби Української революції: фото, поштівки, проекти УНР та Української Держави, тогочасні проекти печаток, прапори, банкноти, знаки розрізнення та відзнаки, а також низку цінних документів тогочасних українських державних структур.

На виставці представлені листівки, документи, знаки розрізнення й іншу атрибутика ОУН та УПА. Також національну символіку доби відновлення Незалежності України у 1991 році та атрибути Революції Гідності.

Час: 26 лютого, понеділок, 12:00

Місце: Національний музей історії України (перший поверх), вул. Володимирська, 2, м. Київ.

Виставка діятиме до 30 березня.

Контакт: 093 958 37 42 (Лєда).

ВХІД НА ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ – ВІЛЬНИЙ

Читайте також:

Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.