25 лютого 1918

АНОНС: Виставка «100 років державному гербу України»

25 лютого 1918 року Мала Рада (орган Української Центральної Ради, що діяв між сесіями) ухвалила: «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської держави часів Володимира Великого».

Відтоді Тризуб офіційно – державний символ УНР.  

 

19 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про Державний герб України", якою затвердила Тризуб малим Державним гербом.

На виставці представлені артефакти доби Київської Русі: плінфу, цеглу та кераміку з Тризубом, Тризуб на монетах київських князів. Також можна побачити і символіку доби Української революції: фото, поштівки, проекти УНР та Української Держави, тогочасні проекти печаток, прапори, банкноти, знаки розрізнення та відзнаки, а також низку цінних документів тогочасних українських державних структур.

На виставці представлені листівки, документи, знаки розрізнення й іншу атрибутика ОУН та УПА. Також національну символіку доби відновлення Незалежності України у 1991 році та атрибути Революції Гідності.

Час: 26 лютого, понеділок, 12:00

Місце: Національний музей історії України (перший поверх), вул. Володимирська, 2, м. Київ.

Виставка діятиме до 30 березня.

Контакт: 093 958 37 42 (Лєда).

ВХІД НА ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ – ВІЛЬНИЙ

Читайте також:

Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".