У Єгипті знайшли могилу жриці «богині-повитухи». ФОТО

Богиню звали Хаттора, і вона допомагала жінкам під час пологів. Ім'я жриці теж вдалося встановити.

Про це повідомляє Громадське радіо, з посиланням на RTE.

Поблизу Каїру археологи виявили могилу, якій понад 4400 років. Вона знаходиться поблизу пірамід і належить жриці Стародавнього царства. Могила прикрашена добре збереженими та рідкісними настінними малюнками.

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

Голова міністерства, яке відповідає за історичні пам’ятки, Халед аль-Енані заявив журналістам, що могила на плато Гіза була побудована для жриці Хетпет.

Гробницю виявили під час земляних робіт на західному кладовищі Гізи командою єгипетських археологів під керівництвом Мостафи Вазірі, генерального секретаря Верховної Ради старожитностей.

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

В Міністерстві заявили, що на цвинтарі розміщені гробниці вищих посадових осіб з П’ятої династії Стародавнього царства (2465-2323 рр. до Р.Х.), а деякі з них вже були розкопані починаючи з 1842 року.

Також в міністерстві зазначили, що в могилі є настінні малюнки, які в хорошому стані і, на яких зображена Хетпет. На малюнках показані сцени музичних і танцювальних виступів, а також дві сцени з мавпами, які на той час були домашніми тваринами.

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

На одному з малюнків мавпа збирає і їсть фрукти, а на іншому танцює перед оркестром. Вазірі сказав, що ці знахідки були незвичними. "Такі сюжети рідкісні … і раніше були знайдені лише в могилі "Ка-Ібер", де зображено мавп, які танцюють, перед гітаристом, а не оркестром", — сказав він.

Аль-Енані заявив журналістам, що нова гробниця включає "басейн для очищення, на якому вигравірувано ім’я власника могили".

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

"Німецька археологічна експедиція знайшла у 1909 році колекцію старожитностей, що містила ім’я цієї жінки, або жінки, яка мала таке саме ім’я. І тоді, ці артефакти були перенесені до Берлінського музею", — сказав він.

"І ось,через 109 років, ми знаходимо гробницю, яка теж носить ім’я Хетпет".

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

Нагадуємо, що минулого тижня славнозвісні пустельні малюнки Наска були пошкоджені, коли водій вантажівки випадково виїхав на них.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.