Польський нащадок роду Калиновських встановив пам'ятник Небесній сотні. ФОТО

24 лютого, до Дня вшанування Героїв Небесної Сотні, у селі Шимбарк (Горлицький повіт, Малопольське воєводство) польський дисидент та інтелектуал Александр Каліновський відкрив пам’ятний знак Небесній Сотні та Революції Гідності.

Про це повідомляє ZAXID.net.

"Це моя маленька лепта на пошанування великого чину і великої жертви тих людей, – зазначив під час відкриття пам’ятника пан Каліновський. – І моя велика вдячність тим людям, які так по-лицарськи боронили честь і гідність людини".

 

Торкаючись нинішнього стану польсько-українських стосунків, Александр Каліновський наголосив, що не втрачає надії про розвиток польсько-українського діалогу на політичному рівні.

"Політична кон’юнктура живе короткими каденціями, а наше прагнення до миру, гідності і братерства – вічні. Ні для гідності, ні для братерства не потрібно санкцій ні політиків, ні урядовців. Справжнє братерство виходить із серця і долає упередження, ворожість та кордони", – сказав Александр Каліновський

 
 

У відкритті пам’ятного знаку взяли участь також гості з України.

Александр Каліновський походить із давнього русько-литовсько-польського шляхетського роду Калиновських. У 70-х роках перебував під слідством та був ув’язнений польським комуністичним режимом. Після виходу із в’язниці емігрував до Західної Європи. Із відновленням незалежності Польщі, повернувся на батьківщину і оселився у Шимбарку.

Як повідомлялося, в польському м.  Любліні спорудять пам’ятник "пароху Майданека" Омеляну Ковчу.

25 лютого, на території колишнього села Гута Пеняцька на Львівщині польська офіційна делегація вшанувала пам‘ять поляків, яких замордували тут 28 лютого 1944 року під час нацистської каральної акції.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.