Польща відбудує пам’ятник УПА в Грушовичах

Таку заяву зробив керівник Кабінету Президента РП Кшиштоф Щерський.

Про це повідомляє видання "Наше слово".

Пам’ятник воякам УПА в селі Грушовичі поблизу Перемишля знищили польські націоналісти весною минулого року. Фото: "Наше слово". 

"Чітко сказано: якщо у польських Грушовичах є поховані українці, – пам’ятник буде відновлений, тому що ми захищаємо цвинтарі. Це не проблема", – сказав К. Щерський.

На прохання журналіста прокоментувати висловлені сумніви Святославом Шереметою, відповідальною особою за процес ексгумації в Україні, щодо місця поховань у Грушовичах та відстані встановленого пам’ятнику, К. Щерський відмовився коментувати.

"З усією повагою, але ми не зводитимо цю розмову до нюансів, питання відстані в метрах від пам’ятника. У випадку Польщі ми говоримо про тисячі непохованих осіб. Люди, тіла яких лежать в ровах, на полях, у лісах, на луках. Люди, яких не можна поховати, тому що Україна не погоджується на ексгумацію. Дискусія про відстань від якогось пам’ятника як умову гідного поховання жертв злочину є образливою", – заявив Кшиштоф Щерський.

 Кшиштоф Щерський. Фото: "Наше слово". 

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2017 років у Польщі відбулося 17 випадків актів вандалізму над українськими місцями пам'яті. Донині жоден з пам'ятників не був відновлений. В Україні провокатори минулого року осквернили 4 пам’ятники на Львівщині та Київщині.

Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і відновила пам’ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

Після того, як навесні 2017 року УІНП переговори між Інститутами національної пам’яті були зірвані польською стороною, почалося зростання напруження між двома країнами.

Колишній Голова МЗС Польщі Вітольд Ващиковський здійснив низку недопломатичних кроків, які ще більш посилили напруження. Зокрема, він погрожував українським урядовцям, відповідальним за коммеморативну політику забороною в’їзду до Польщі.

18 листопада 2017 року Святослав Шеремета, відповідальний секретар Міжвідомчої державної комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій отримав заборону в’їзду під час перетину кордону із Польщею.

Напередодні у Кракові відбулася зустріч співголів Консультаційного комітету президентів України і Польщі Костянтина Єлісєєва та Кшиштофа Щерського. Задачею зустрічі було обговорити причини напруження між Польщею та Україною, яке виникло навколо суперечок навколо минулого.

Про можливість відновлення пошуково-ексгумаційних робіт у місцях загибелі поляків в Україні та збереження місць пам’яті в обох країнах розмовляли віце-прем’єр-міністри Польщі та України у лютому у Варшаві. Наступний раунд переговорів, зокрема у справі відновлення знищених українських увічнень на території Польщі (а також пам’ятника у Грушовичах), мав би відбутися у Києві.

Ввечері 13 березня на території Личаківського цвинтаря у Львові пролунав вибух на клумбі одного з полів кладовища. Вибухнув невідомий предмет, який хтось закинув на територію через огорожу.

За інформацією Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області, вибух стався у старій частині Личаківського цвинтаря – неподалік польського військового меморіалу відомого як Меморіал орлят ("Цвинтар орлят"). Через два тижні СБУ затримала підозрюваних у здійсненні даного вибуху.

Читайте також:

Українські могили, польські могили, холодна війна та гаряче сонце Сан-Ескобара

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.