АНОНС: Лекція «Виконавці Великого терору»

Хто зіграв основну роль у здійсненні каральних акцій під час «Великого терору»? В якій формі здійснювалося співучасть «виконавців» у репресіях? Про це та багато іншого йтиметься на лекції.

 

Масові операції у 1937–1938 рр. відомі, як "Великий терор", за задумом Й. Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з "соціально-ворожими елементами" та потенційною "п’ятою колоною" у СРСР.

Більшовицькі лідери не змогли чітко окреслити ознаки "ворога", які протягом 1930-х рр. постійно змінювалися внаслідок тактичних політичних та економічних міркувань. Тому до радянських концтаборів направлялися нові соціальні й національні групи населення, частина громадян розстрілювалася.

"Сталінська кадрова революція" мала на меті сформувати в умовах радянської дійсності нову еліту з молодих, освічених, політично й ідеологічно вихованих людей, готових до виконання будь-якого завдання керівництва країни.

Розіграні за сценарієм показові "московські" та сотні місцевих судових процесів проти партійно-радянських лідерів мали виховне значення для нових керівників. Це був виразний сигнал для радянської бюрократії та суспільства загалом про їх "перспективи" у разі невиконання вимог вождя.

Спікер – Роман Подкур, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України, відповідальний секретар науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією".

Час: 4 квітня, середа, 19:30.

Місце: KMA Space вул. Іллінська, 9 (вхід через прохідну НаУКМА на Волоській, 8/5), м. Київ.

Довідка. Лекція проходить урамках лекторію проекту "Остання Адреса". Це широка громадська ініціатива, що має на меті увічнення пам’яті наших співгромадян, що стали жертвами політичних репресій та державного свавілля в роки тоталітарної Радянської влади.

Результатом такої ініціативи має стати поява багатьох тисяч меморіальних знаків, одного зразку, на фасадах будинків, що стали останніми прижиттєвими адресами жертв репресій.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.