АНОНС: У Києві пройде акція «Великдень для Героїв»

107 писанок прикрасять дерева на алеї Героїв Небесної Сотні. 107 пасок буде покладено до меморіалу.

Пасками на Великдень наші предки вшановували своїх померлих родичів. Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності у Facebook.

 

Паски та писанки для героїв готували в Києві та Львові відомі співаки та волонтери: Анжеліка Рудницька; Наталка Карпа, Руслана Лоцман, співак "Піккардійської Терції" Славко Нудик і гурт Glam Berry. А також писанкарка Марія Іванишин, дизайнерка жіночого одягу Роксоляна Шимчук, Міністр культури Євген Нищук.

В суботу родичі Героїв разом із працівниками музею Революції Гідності викладуть паски та розвісять писанки відразу після освячення.

Як і рік тому, решта заготованих пасок поїде до військовослужбовців, яким у великодній час випало виконувати свій обов’язок на Донбасі.

На випіканні пасок і розписуванні яєць у Львові та Києві були родичі Героїв Андрія Дигдаловича, Романа Сеника, Володимира Жеребного, Володимира Топія, Віталія Коцюби, Миколи Паньківа, Івана Бльока, Олександра Бадера, Андрія Цепуна, Володимира Кульчицького, Віктора Швеця.

Час: 7 квітня, субота, 16.00

Місце відправи богослужіння – дерев'яна "майданна" каплиця – храм Архистратига Михаїла й українських новомучеників, алея Героїв Небесної Сотні, м. Київ.

Контакт: (067) 508-26-39, (099) 717-59-95, (044) 360-90-77, maidanmuseum@gmail.com.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.