АНОНС: У Києві пройде акція «Великдень для Героїв»

107 писанок прикрасять дерева на алеї Героїв Небесної Сотні. 107 пасок буде покладено до меморіалу.

Пасками на Великдень наші предки вшановували своїх померлих родичів. Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності у Facebook.

 

Паски та писанки для героїв готували в Києві та Львові відомі співаки та волонтери: Анжеліка Рудницька; Наталка Карпа, Руслана Лоцман, співак "Піккардійської Терції" Славко Нудик і гурт Glam Berry. А також писанкарка Марія Іванишин, дизайнерка жіночого одягу Роксоляна Шимчук, Міністр культури Євген Нищук.

В суботу родичі Героїв разом із працівниками музею Революції Гідності викладуть паски та розвісять писанки відразу після освячення.

Як і рік тому, решта заготованих пасок поїде до військовослужбовців, яким у великодній час випало виконувати свій обов’язок на Донбасі.

На випіканні пасок і розписуванні яєць у Львові та Києві були родичі Героїв Андрія Дигдаловича, Романа Сеника, Володимира Жеребного, Володимира Топія, Віталія Коцюби, Миколи Паньківа, Івана Бльока, Олександра Бадера, Андрія Цепуна, Володимира Кульчицького, Віктора Швеця.

Час: 7 квітня, субота, 16.00

Місце відправи богослужіння – дерев'яна "майданна" каплиця – храм Архистратига Михаїла й українських новомучеників, алея Героїв Небесної Сотні, м. Київ.

Контакт: (067) 508-26-39, (099) 717-59-95, (044) 360-90-77, maidanmuseum@gmail.com.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.