Розенко закликав продовжити пошуки поховань у Грушовичах

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко закликав розширити археологічні розкопки поховань у Грушовичах на місці зруйнованого пам’ятника УПА із залученням як українських, так і польських фахівців.

Таку думку віце-прем’єр-міністр озвучив УНН, коментуючи результати завершення дослідження поховань у Грушовичах.

 Фото: portalprzemyski.pl 

"Цими розкопками, їхніми результатами щонайменше зруйновано один міф, який запускався, на жаль, у польських ЗМІ про те, що пам’ятник у Грушовичах стояв на порожньому місці, і там начебто ніяких захоронень немає, і що це немає жодного відношення до вшанування пам’яті.

І я дякую польським колегам за те, що вони, власне, допомогли зруйнувати цей міф. Тобто, уже не буде ні в кого суперечок навколо того, що пам’ятник у Грушовичах був якраз зведений на відповідних місцях реальних захоронень, і там були існуючі реальні поховання", - сказав віце-прем’єр.

Тому, вважає Розенко, відповідно до польського законодавства, пам’ятник у Грушовичах повинен належним чином бути легалізованим. І рішення про його знесення, переконаний він, було абсолютно неправильним.

"І в цьому полягає позиція України, що не повинно було бути зруйнування цього пам’ятника, і безумовно було б бажано, щоб польська сторона проявила ініціативу щодо його відновлення, так, як ми це робимо в Україні", - зазначив посадовець.

Водночас Розенко закликав сторони не робити якихось поспішних висновків стосовно того, чи є у Грушовичах реальне захоронення бійців УПА, чи ні.

"Щоби не вийшло так, що спочатку буде розігнана якась теза, а потім її доведеться всім дружно спростовувати. Тому, на мій погляд, зараз мають включитися реальні експерти, мають включитися історики.

І ми готові і по першій, і по другій стороні надати польській стороні відповідний перелік осіб, які б могли без політики, фахово і предметно зробити відповідні дослідження згідно з законами обох країн. І принаймні більш-менш точно встановити: що це за захоронення, кому воно належить і зробити історичний висновок, а не якусь чергову політичну новелу", - сказав він.

У зв’язку з цим віце-прем’єр виступив за продовження дослідження у Грушовичах.

"І навіть я би казав, що не треба зосереджуватися лише на тому місці, можливо, варто дещо поруч зробити якісь заходи щодо проведення досліджень. Тому що очевидно, що там є, судячи з усього, якісь масові захоронення. Я би все-таки продовжував таку ж конструктивну спільну роботу, до якої були б залучені як українські, так і польські фахівці", - зазначив він.

На уточнення УНН про те, чи буде українська сторона наполягати на відновленні пам’ятника УПА у Грушовичах, Розенко відповів:

"Ми це питання не знімали ніколи. Воно є постійно в контексті наших спільних переговорів з польською стороною. На мій погляд, у нас з’явилося зараз більше аргументів для цього, щоби все-таки цей пам’ятник був відновлений.

Але, знову ж таки, я за те, щоб ми відійшли від якихось емоційних рішень і більше рухалися до нормальних спільних процесів. Мені здається, що сам факт спільних польсько-українських робіт щодо проведення першого етапу досліджень є вже позитивним моментом. Це дуже гарний сигнал. Але на цьому зупинятися не потрібно, треба рухатися далі".

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.