У гирлі Дніпра досліджують затонулу турецьку галеру. ФОТО

7 червня гідроархеологи з Запоріжжя, Херсона та Одеси в гирлі Дніпра розпочали дослідження османської галери другої половини ХVII століття, яка лежить на дні однієї з проток.

Про це повідомляє Радіо "Свобода".

"Перші результати роботи. Це результат майже двох годин праці під водою керівника експедиції, кандидата історичних наук Дмитра Кобалії. Для прикладу – ліва частина малюнку розміром з бригантину в реставраційному ангарі Хортицького заповідника", – написав у Facebook учасник експедиції, завідувач науковою бібліотекою національного заповідника "Хортиця" В’ячеслав Зайцев.

Фото: FB В'ячеслав Зайцев 
 Фото: FB В'ячеслав Зайцев 

Судно було знайдене в 90-х роках херсонськими дайверами. Вони підняли на поверхню унікальні артефакти – гармату, особисті речі, кераміку. Судно має в довжину 38 метрів і від п’яти до шести метрів у ширину.

Роботи в межах гідроархеологічної експедиції "Османська галера: в пошуках турецьких флотилій XVII століття" триватимуть два тижні. Поки піднімати судно не планують.

Нагадаємо, в передмісті Рима під час прокладання водогону виявили гробницю IV століття до нашої ери.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.