У гирлі Дніпра досліджують затонулу турецьку галеру. ФОТО

7 червня гідроархеологи з Запоріжжя, Херсона та Одеси в гирлі Дніпра розпочали дослідження османської галери другої половини ХVII століття, яка лежить на дні однієї з проток.

Про це повідомляє Радіо "Свобода".

"Перші результати роботи. Це результат майже двох годин праці під водою керівника експедиції, кандидата історичних наук Дмитра Кобалії. Для прикладу – ліва частина малюнку розміром з бригантину в реставраційному ангарі Хортицького заповідника", – написав у Facebook учасник експедиції, завідувач науковою бібліотекою національного заповідника "Хортиця" В’ячеслав Зайцев.

Фото: FB В'ячеслав Зайцев 
 Фото: FB В'ячеслав Зайцев 

Судно було знайдене в 90-х роках херсонськими дайверами. Вони підняли на поверхню унікальні артефакти – гармату, особисті речі, кераміку. Судно має в довжину 38 метрів і від п’яти до шести метрів у ширину.

Роботи в межах гідроархеологічної експедиції "Османська галера: в пошуках турецьких флотилій XVII століття" триватимуть два тижні. Поки піднімати судно не планують.

Нагадаємо, в передмісті Рима під час прокладання водогону виявили гробницю IV століття до нашої ери.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.