Віце-голова ІПН Польщі зустрівся з президентом Світового конгресу українців. ФОТО

5 червня 2018 року в резиденції Інституту національної пам’яті Польщі в Варшаві відбулася зустріч заступника голови ІПН др. габіл. Кшиштофа Шваґжика з президентом Світового конгресу українців Євгеном Чолієм.

Зустріч відбулася на прохання української сторони, інформує офіційний сайт ІПН Польської Республіки.

У зустрічі також брали участь: директор представництва СКУ в Брюсселі Марина Ярошевич, голова Спілки українців у Польщі Петро Тима, секретар Головної управи Спілки українців у Польщі Мирослав Купіч, заступник директора Бюро історичних досліджень ІПН д-р Єжи Беднарек і д-р Дорота Левша з канцеляції Голови ІПН.

 

Під час зустрічі піднімали теми, які стосуються, між іншим, можливості розширення дотеперішньої польсько-української архівної та історичної співпраці, діяльності Світового конгресу українців, а також проблеми польських та українських місць пам’яті.

 

Згідно з повідомленням, українська сторона виразила подяку за можливісь участі фахівців з України в археологічних дослідженнях, які відбувалися попереднього місяця на комунальному цвинтарі в Грушовичах.

Як повідомлялося, під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам.

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.