Віце-голова ІПН Польщі зустрівся з президентом Світового конгресу українців. ФОТО

5 червня 2018 року в резиденції Інституту національної пам’яті Польщі в Варшаві відбулася зустріч заступника голови ІПН др. габіл. Кшиштофа Шваґжика з президентом Світового конгресу українців Євгеном Чолієм.

Зустріч відбулася на прохання української сторони, інформує офіційний сайт ІПН Польської Республіки.

У зустрічі також брали участь: директор представництва СКУ в Брюсселі Марина Ярошевич, голова Спілки українців у Польщі Петро Тима, секретар Головної управи Спілки українців у Польщі Мирослав Купіч, заступник директора Бюро історичних досліджень ІПН д-р Єжи Беднарек і д-р Дорота Левша з канцеляції Голови ІПН.

 

Під час зустрічі піднімали теми, які стосуються, між іншим, можливості розширення дотеперішньої польсько-української архівної та історичної співпраці, діяльності Світового конгресу українців, а також проблеми польських та українських місць пам’яті.

 

Згідно з повідомленням, українська сторона виразила подяку за можливісь участі фахівців з України в археологічних дослідженнях, які відбувалися попереднього місяця на комунальному цвинтарі в Грушовичах.

Як повідомлялося, під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам.

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб