Спецпроект

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що не зможе сприйняти зневажливе ставлення до по-звірячому замордованих невинних дітей, жінок і чоловіків з боку люблінського воєводи Пшемислава Чарнека.

Про це він написав у колонці для "Нового времени".

"Пан воєвода, протиставляючи польські й українські жертви, по суті поділяє загиблих на більш і менш важливих, на суттєвих і несуттєвих. Злочинами окремих загонів українських націоналістів проти поляків він з легкістю виправдовує злочин Армії Крайової в Сагрині, а в порівнянні з тисячами загиблих поляків "кілька сотень" українських жертв видаються йому взагалі не вартими уваги. Даруйте, але це вже за межею добра і зла", — написав міністр.

Клімкін вважає, що вішати ярлики на невинних жертв каральних акцій, ділити їх на гарних і поганих, гідних і не гідних жалю — не по-людськи.

Міністр закликав усіх польських опонентів "зупинитися перед цією небезпечною лінією, інакше ми можемо зайти занадто далеко".

"Прошу своїх польських друзів і партнерів, всіх порядних поляків, не засліплених неприязню: не мовчіть, засудіть висловлювання пана воєводи. Або принаймні зробіть усе для того, щоб подібні політики й погляди в європейській Польщі залишилися винятком і не стали нормою. Зрештою, полякам це потрібно не менше, ніж нам, українцям", — написав Павло Клімкін.

Нагадаємо, люблінський воєвода Пшемислав Чарнек заявив про намір подати заяву до прокуратури на Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час вшанування пам’яті загиблих у Сагрині українців. На його думку, промова, в якій вбивство в Сагрині зрівнюєються зі "вбивством 130 тис. поляків на Волині", однозначно є порушенням закону і провокацією.

Посольство України в Республіці Польща випустило коментар, наголосивши, що вшанування пам'яті загиблих — це "не провокація, а високоморальний християнський вчинок".

Депутат Сейму Міхал Камінський надіслав інтерпеляцію  до прем’єр-міністра Польщі у справі подання люблінського воєводи, в якій назвав заяви Чарнека "виявом шовіністичної істерії".

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.