Спецпроект

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що не зможе сприйняти зневажливе ставлення до по-звірячому замордованих невинних дітей, жінок і чоловіків з боку люблінського воєводи Пшемислава Чарнека.

Про це він написав у колонці для "Нового времени".

"Пан воєвода, протиставляючи польські й українські жертви, по суті поділяє загиблих на більш і менш важливих, на суттєвих і несуттєвих. Злочинами окремих загонів українських націоналістів проти поляків він з легкістю виправдовує злочин Армії Крайової в Сагрині, а в порівнянні з тисячами загиблих поляків "кілька сотень" українських жертв видаються йому взагалі не вартими уваги. Даруйте, але це вже за межею добра і зла", — написав міністр.

Клімкін вважає, що вішати ярлики на невинних жертв каральних акцій, ділити їх на гарних і поганих, гідних і не гідних жалю — не по-людськи.

Міністр закликав усіх польських опонентів "зупинитися перед цією небезпечною лінією, інакше ми можемо зайти занадто далеко".

"Прошу своїх польських друзів і партнерів, всіх порядних поляків, не засліплених неприязню: не мовчіть, засудіть висловлювання пана воєводи. Або принаймні зробіть усе для того, щоб подібні політики й погляди в європейській Польщі залишилися винятком і не стали нормою. Зрештою, полякам це потрібно не менше, ніж нам, українцям", — написав Павло Клімкін.

Нагадаємо, люблінський воєвода Пшемислав Чарнек заявив про намір подати заяву до прокуратури на Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час вшанування пам’яті загиблих у Сагрині українців. На його думку, промова, в якій вбивство в Сагрині зрівнюєються зі "вбивством 130 тис. поляків на Волині", однозначно є порушенням закону і провокацією.

Посольство України в Республіці Польща випустило коментар, наголосивши, що вшанування пам'яті загиблих — це "не провокація, а високоморальний християнський вчинок".

Депутат Сейму Міхал Камінський надіслав інтерпеляцію  до прем’єр-міністра Польщі у справі подання люблінського воєводи, в якій назвав заяви Чарнека "виявом шовіністичної істерії".

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.