Парламент Чехії визнав радянське вторгнення 1968 року окупацією

22 серпня парламент Чехії проголосував за резолюцію, в якій введення військ Варшавського договору до Чехословаччини в серпні 1968 року визнано "вторгненням, окупацією та порушенням міжнародного права".

За проголосували 145 із 156 депутатів, передає "Новое время" з посиланням на České noviny.

Ініціатором голосування став лідер фракції Християнсько-демократичного союзу Ян Бартошек.

Він заявив, що резолюція стане "посланням для громадськості та інших держав, в тому числі для Росії".

Нагадаємо, в ніч з 20 на 21 серпня 1968 року радянські, польські, угорські та болгарські війська увійшли на територію Чехословацької Соціалістичної Республіки, щоб придушити рух за реформи верхівки тодішньої правлячої комуністичної партії країни, відомий як "Празька весна".

Під час опору громадян ЧССР із серпня по грудень 1968 року загинуло 137 цивільних осіб. Загалом за час окупації, згідно з оцінками істориків, в країні силами країн Варшавського пакту було вбито понад 400 осіб. Останній радянський солдат покинув територію Чехословаччини в червні 1991 року.

Читайте також:

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками