Порошенко вслід за Кабміном доручив узаконити вітання "Слава Україні"

Петро Порошенко доручив розробити законопроект, який замінить військове вітання в ЗСУ з радянського на "Слава Україні" та "Героям слава".

Про це заявив міністр оборони Степан Полторак, повідомляє Українська правда.

 Фото: УНІАН

"Президент доручив підготувати зміни до закону, яким затверджуються військові статути, тому що це визначається у військових статутах, як треба вітатися", - сказав Полторак.

За його словами, на День Незалежності у Києві 24 серпня використають нові гасла під час військового параду.

"Під час проведення параду ми якраз покажемо, що це більш українське, більш наше", - додав міністр.

Він зазначив, що пропозиції уже готуються, і ймовірно, після виходу з канікул народні депутати приймуть законопроект в цілому.

Полторак назвав раніше зареєстрований законопроект з цього приводу "сирим", а новий – практично готовим.

Нагадуємо, що 5 лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 7549, який запропонував законодавчо закріпити військові привітання "Слава Україні", "Героям слава". Ініціатором законопроекту виступив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.