АНОНС: Лекція "Розселення слов'ян: перемога примітиву" у НМІУ

22 вересня в Національному музеї історії України археолог-славіст Євген Синиця розкаже, чому на початку Середньовіччя технологічна простота та побутова невибагливість способу життя слов'ян стали конкурентними перевагами.

Історичний дебют слов'ян, який ми зараз найчастіше іменуємо Велике Розселення, позначений блискавичним (в історичному розумінні слова) опануванням величезних територій.

 

При цьому слов'яни виявилися спроможні хазяйновито облаштуватися на щойно опанованих землях з дуже різними ландшафтно-кліматичними умовами, від суворого континентального Лісу півночі Східноєвропейської рівнини до благодатних субтропіків Південних Балкан.

Чому на самому початку Середньовіччя технологічна простота та побутова невибагливість способу життя слов'ян перетворилися на конкурентні переваги спробує пояснити у своїй лекції археолог-славіст Євген Синиця.

22 вересня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»