У Литві розпочали публікацію документів про злочини Червоної армії

Центр досліджень геноциду і опору жителів Литви почав публікувати документи про злочини Червоної армії в Литві – вбивства, зґвалтування і грабежі.

Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на портал Delfi.

Фото: Delfi

 

Початок оприлюднення нових документів приурочений до річниці виведення окупаційних радянських військ з Литви.

На інтернет-сайті kgbveikla.lt починається публікація документів Комуністичної партії, Червоної армії, МВС та інших відомств, що розкривають їх репресивні і насильницькі дії в Литві в 1944-1953 роках.

Документи свідчать, що після приходу радянських військових в Клайпедській і Шилутській областях почалися повальні зґвалтування жінок незалежно від їх національності або віку.

"Гвалтували і сімдесятирічних бабусь, і чотирнадцятирічних дівчаток - навіть в присутності батьків", - йдеться в повідомленні центру.

У документах також описані стрілянина п'яних радянських солдатів, в результаті якої загинули люди, підпали садиб, грабіж жителів і інші злочини.

Останні частини радянських військ покинули Литву 31 серпня 1993 року.

Читайте також:

Празька весна 1968 року у документах КҐБ

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.