Рада зробила крок до узаконення "Слава Україні" військовим вітанням

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект, який замінить військове вітання в ЗСУ з радянського на "Слава Україні" та "Героям слава".

Як повідомляє Українська правда, за відповідний проект №9036 проголосували 284 депутати.

 

Він також передбачає звертання "пане" як альтернативне "товарищу".

Депутати пропонували під час доопрацювання розширити дію закону на Міністерство внутрішніх справ.

Цю пропозицію підтримав, зокрема, голова Верховної Ради Андрій Парубій.

Перший віце-спікер Ірина Геращенко повідомила, що під час голосування не спрацювала картка депутата від БПП Бориса Козиря. Його голос був врахований пізніше.

Також Рада 263 голосами проголосувала за скорочення строку подання пропозицій і поправок до другого читання.

"Я не маю жодних сумнівів, що через 10 днів, так само в чертвер, ми зберемся і під 300 голосів приймемо його в цілому", – додав голова парламенту.

Нагадуємо, що 7 серпня міністр оборони Степан Полторак заявив, що президент Петро Порошенко доручив розробити законопроект, який замінить військове вітання в ЗСУ з радянського на "Слава Україні" та "Героям слава".

Крім того, 5 лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 7549, який запропонував законодавчо закріпити військові привітання "Слава Україні", "Героям слава". Ініціатором виступив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.