На будівлі колишнього Чернівецького УНКВД відкрили меморіальну дошку. ФОТО

У Чернівцях на фасаді обласного краєзнавчого музею урочисто відкрили пам’ятну дошку жертвам репресій, яких катували у підвалі цього приміщення.

Дошку встановлено з ініціативи обласного товариства політв’язнів та репресованих. Макет майбутньої меморіальної дошки розробив скульптор Іван Салевич, передає інформагенція "БукІнфо" з посиланням на "Молодого буковинця"

Пам’ятна дошка нагадує ґрати, на яких викарбувано наступні слова: "У цьому будинку у 40-50-х рр. ХХ століття розташовувалось Чернівецьке управління НКВС. У підвалах знаходився слідчий ізолятор "Алфавітка", в якому катували українських патріотів".

 Усі фото: "Молодий буковинець"

"Він [Іван Салевич - ІП] зробив це абсолютно безкоштовно, і ми йому за це безмежно вдячні, бо він справді зробив витвір мистецтва. Адже ця дошка символічна, і вона показує всю суть того, що тут відбувалося", - каже голова обласного товариства політв’язнів та репресованих Галина Бойко.

Вона пояснила, що в цій будівлі в 1940-х-50х роках розташовувалося Чернівецьке управління НКВД-МГБ, в тимчасовому ізоляторі якого катували людей. Відтак заарештованих відправляли у в'язницю на сучасній вулиці Шевченка, де продовжували слідствою

 
 

Бойко також зазначила, що тортури в радянській катівні підтверджуються свідченнями викладачів, студентів університету та медичного інституту, зібраних свідчення доцентом університету Степаном Далавураком. Він віднайшов тих студентів, які побували в цих камерах та записав їхні свідчення, які пізніше були опубліковані у книзі "З аудиторії - за колючі дроти". 

"Воїн УПА, розвідник, політвиховник Пантелеймон Василевський (псевдо "Вірний"). Він перебував у камері "В", де стояла велика лавиця прикручена до підлоги. Його поклали обличчям вниз так, щоб ступні ніг звисали з лавиці. Його прив’язали широкими пасами та били дерев’яними молотками по п’ятах до того моменту. Поки у нього носом не хлинула кров. Тоді його перевернули догори обличчям і він ледь не захлинувся власною кров’ю. У сусідній камері він чув, як працювала циркулярка і дуже сильно кричала якась жінка. Що там насправді відбувалося - ніхто не знає", - розповіла Галина Бойко про одного з аршетантів.

Нагадаємо, в м. Торонто, що в Канаді, відкрили меморіал жертвам Голодомору.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.