На будівлі колишнього Чернівецького УНКВД відкрили меморіальну дошку. ФОТО

У Чернівцях на фасаді обласного краєзнавчого музею урочисто відкрили пам’ятну дошку жертвам репресій, яких катували у підвалі цього приміщення.

Дошку встановлено з ініціативи обласного товариства політв’язнів та репресованих. Макет майбутньої меморіальної дошки розробив скульптор Іван Салевич, передає інформагенція "БукІнфо" з посиланням на "Молодого буковинця"

Пам’ятна дошка нагадує ґрати, на яких викарбувано наступні слова: "У цьому будинку у 40-50-х рр. ХХ століття розташовувалось Чернівецьке управління НКВС. У підвалах знаходився слідчий ізолятор "Алфавітка", в якому катували українських патріотів".

 Усі фото: "Молодий буковинець"

"Він [Іван Салевич - ІП] зробив це абсолютно безкоштовно, і ми йому за це безмежно вдячні, бо він справді зробив витвір мистецтва. Адже ця дошка символічна, і вона показує всю суть того, що тут відбувалося", - каже голова обласного товариства політв’язнів та репресованих Галина Бойко.

Вона пояснила, що в цій будівлі в 1940-х-50х роках розташовувалося Чернівецьке управління НКВД-МГБ, в тимчасовому ізоляторі якого катували людей. Відтак заарештованих відправляли у в'язницю на сучасній вулиці Шевченка, де продовжували слідствою

 
 

Бойко також зазначила, що тортури в радянській катівні підтверджуються свідченнями викладачів, студентів університету та медичного інституту, зібраних свідчення доцентом університету Степаном Далавураком. Він віднайшов тих студентів, які побували в цих камерах та записав їхні свідчення, які пізніше були опубліковані у книзі "З аудиторії - за колючі дроти". 

"Воїн УПА, розвідник, політвиховник Пантелеймон Василевський (псевдо "Вірний"). Він перебував у камері "В", де стояла велика лавиця прикручена до підлоги. Його поклали обличчям вниз так, щоб ступні ніг звисали з лавиці. Його прив’язали широкими пасами та били дерев’яними молотками по п’ятах до того моменту. Поки у нього носом не хлинула кров. Тоді його перевернули догори обличчям і він ледь не захлинувся власною кров’ю. У сусідній камері він чув, як працювала циркулярка і дуже сильно кричала якась жінка. Що там насправді відбувалося - ніхто не знає", - розповіла Галина Бойко про одного з аршетантів.

Нагадаємо, в м. Торонто, що в Канаді, відкрили меморіал жертвам Голодомору.

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.

Харківська епопея Павла Шандрука

Постать українського військового, генерал-хорунжого армії УНР Павла Шандрука доволі відома. Герой Української революції та вересневої кампанії 1939 року. Генерал-полковник в еміграції та командувач Української Національної Армії. У 1965 році польський еміграційний уряд нагородив Шандрука вищим військовим відзначенням – срібним орденом "Віртуті Мілітарі". Перелік звитяг цієї непересічної постаті можна ще довго продовжувати. Та чи все нам відомо про його ранню біографію? У пропонованому Вам матеріалі розповідається про харківський період та службу в поліції, ймовірно, того самого Павла Шандрука.