Спецпроект

Дипломати та місцеві українці вшанували пам'ять жертв Голодомору в Брюсселі. ФОТО

Представники дипломатичних установ України та української громади в самому серці Брюсселя, на площі Альбертини, вшанували жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

В акції взяли участь також Посол України в Королівстві Бельгія Микола Точицький і глава Місії України при НАТО Вадим Пристайко, передає Укрінформ.

"Ми всі маємо пам’ятати про ті жахливі часи. Пам’ятати і молитися за душі тих, хто загинув", – сказав Точицький.

 

Він нагадав, що на останній сесії Генеральної Асамблеї ООН Президент України звернувся до міжнародної спільноти із закликом визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом проти українського народу.

"Ми сподіваємося, що ООН, як і Сенат США, визнає ті жахливі події геноцидом. Ми будемо переконувати наших бельгійських колег, щоб уряд і парламент Бельгії долучилися до такого звернення та розробки проекту резолюції щодо визнання геноциду проти українського народу", – наголосив український дипломат.

 
 

Під час акції представники української громади зачитали листи-спогади людей, на долю яких випало пережити ті жахливі часи. Діти оголосили імена дітей віком від кількох днів до 12 років, які загинули під час геноциду, організованого радянською владою проти українського народу.

Дипломати та представники української громади вшанували пам’ять людей, що загинули під час Голодомору, хвилиною мовчання.

Нагадуємо, 19 жовтня в Кагарлицькому районі Київської області відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Мер міста Сент-Пол у США проголосив  28 жовтня 2018 року Днем вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.